Болехівщина попрощалася з відважним воїном Миколою Смоляком.
Про це повідомили в Болехівській міській раді.
“Як страшні відголоски гарматних пострілів та розривів російських «градів», що лунають на Сході України, прилетіла на Болехівщину страшна звістка про втрату нашого Героя Миколи Смоляка.
Герой загинув 12 серпня, а лише через 10 днів, уся громада провела в останню земну дорогу свого воїна, справжнього патріота.
Чоловік одним з перших добровільно став на захист України ще у 2014, бо вважав це своїм обов’язком. З того часу гідно ніс службу та прагнув зробити усе можливе, щоб вигнати ворога та повернути мир у наше життя”, — йдеться у дописі.
Дружина Ольга розповідає, що її чоловік завжди казав, що війна рано чи пізно прийде на нашу землю. І він готувався до цього. Знав, що буде боронити рідну землю.
Герой народився та виріс в Гузієві. Тут навчався у сільській школі. Відтак здобув професійну освіту в Івано-Франківському комерційному технікумі, закінчив курси електромонтера. Працював різноробочим в Івано-Франківському хлібокомбінаті, нафтогазовидобувному управлінні «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта».
У 2014 році чоловік пішов добровольцем на фронт. Найперше служив у Мукачівському прикордонному загоні Західного регіонального управління Держприкордонслужби України. Відтак Курахівка, Мар’їнка, Маріуполь, Луганськ.
“Разом із побратимами солдат пройшов важкі бої з окупантами. На початку серпня його підрозділ вирушив на бойове завдання у село Олегівку Кореневського району Курської області російської федерації, щоби дати відсіч окупантам. Але, на жаль, це був останній бій нашого Миколи.
Нелюди, які прийшли на нашу землю, так і не зрозуміли, хто такі українці. Їм важко усвідомити, наскільки для нашого народу важливі воля, свобода, незалежність. За це Микола Ярославович стояв до останнього. За це він віддав своє життя.
Провести Героя останньою земною дорогою прийшла вся громада. З’їхалися, зійшлися з усіх куточків родичі, друзі, однокласники, знайомі, побратими, керівництво громади, духовенство”, — наголошено у дописі.
Чин похорону за загиблим захисником розпочали у співслужінні священники ПЦУ та УГКЦ на чолі з деканом Болехівського деканату УГКЦ, митрофорним проієреєм отцем Василем Дзяйлом на подвір’ї рідного дому захисника.
“Поховали захисника під звуки гімну України та військовий салют на місцевому кладовищі. Прапор, яким було вкрито труну, військові урочисто передали дружині воїна”, — зазначено у дописі.
