Болехівська громада провела до місця вічного спочинку захисника Андрія Кваснишина.
До когорти воїнів небесного легіону долучився 26-річний уродженець Болехова Кваснишин Андрій Володимирович. Ця гірка втрата вкотре нагадала усім про пекло війни, де гине цвіт української нації.
31 березня, у рідному місті українського захисника провели в останню дорогу рідні, друзі, знайомі, представники влади та військові, небайдужі мешканці громади.
Андрій з початку повномасштабного вторгнення за покликом серця пішов добровольцем захищати Україну від ворога. Він був добрим, спокійним та трудолюбивим хлопцем. Власну сім’ю юнак так і не встиг створити. Вдома на нього з нетерпінням чекала мама, рідні, друзі. Смерть Андрія стала страшною раною і вічним болем для них усіх, болем для усієї громади, болем усієї країни…
Громада попрощалася із загиблим зі сльозами на очах, скорботою та розпачем від непоправної втрати. Усіх переповнював невимовний жаль за хлопцем, який не встиг розкритися у праці, своїх мріях, любові юного серця. Ніхто не приховував гірких сліз.
Біля рідної хати бійця відбулася панахида. У своїй промові отець Олександр Васютин сказав зворушливі слова про Героя: «…Андрій є одним з тисячі, який виконав свій обов’язок перед Богом – віддав на вівтар незалежності нашої держави своє життя. Він також виконав заповідь Божу: «Люби свого ближнього, як самого себе». Загинув за кожного з нас, наш край, нашу свободу, щоб ми мали краще життя та жили у вільній, незалежній державі… Тож нехай Господь простить його гріхи і оселить його душу в Царстві Небесному».
Чин похорону за упокій душі українського бійця звершили у соборі святих Жінок Мироносиць Православної Церкви України на чолі з митрофорним протоієреєм о.Іваном Петрівим. Співслужили отцю священники Болехівського, Долинського та Витвицького деканатів ПЦУ і УГКЦ.
Поховали Андрія під звуки гімну України та військовий салют на місцевому кладовищі. Прапор, яким було вкрито труну, військові урочисто передали матері воїна.
