В Івано-Франківську до кінця 2026 року планують встановити перші бетонні мобільні укриття. Їх розміщуватимуть поблизу зупинок громадського транспорту та в районах, де мешканцям складно швидко дістатися до безпечного місця під час повітряної тривоги.
Для цього міська рада оголосила тендер на закупівлю п’яти мобільних укриттів. Очікувана вартість закупівлі становить понад 13 мільйонів гривень, пише Версії.
Загалом найближчим часом у громаді планують облаштувати десять таких захисних конструкцій.
Водночас терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів тендерних процедур, а також виробничих можливостей постачальників.
Нові укриття мають забезпечити мешканцям і пасажирам громадського транспорту можливість швидше знайти захист під час повітряної тривоги.
Перші наземні захисні споруди планують розмістити не рівномірно по всьому місту, а там, де існує більша потреба в додаткових місцях для укриття. Міська влада враховуватиме можливу небезпеку під час російських обстрілів, кількість людей на вулицях та віддаленість наявних сховищ. Частину бетонних конструкцій хочуть встановити неподалік зупинок громадського транспорту, де пасажири можуть опинитися просто неба під час тривоги.
Руслан Марцінків підтвердив, що однією з таких локацій стануть Опришівці. Саме там внаслідок російської атаки безпілотниками 11 жовтня 2026 року загинули троє військовослужбовців.
Також бетонні укриття планують встановити в районі колишнього заводу «Позитрон» та мікрорайону Каскад.
«Мобільні укриття будемо встановлювати насамперед у місцях скупчення людей. І у тих районах, де є підвищена загроза і бракує стаціонарних захисних споруд. Одне з таких укриттів точно буде в Опришівцях. Також плануємо встановити їх на Позитроні та на Каскаді. Там є потреба», — розповів міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Також є потреба збільшити кількість захисних споруд в частині Пасічної. Вибір районів міський голова пояснює нерівномірним розташуванням наявних укриттів. У деяких частинах міста їх більше через колишні промислові підприємства, навчальні заклади та інші будівлі, де раніше облаштовували захисні приміщення. А в окремих житлових масивах таких об’єктів менше, тому мешканцям доводиться шукати безпечне місце на дальшій відстані.
«Є райони, де більше укриттів. Є де менше», — зазначив міський голова.
За словами Марцінківа, місто також розраховує на подальше облаштування укриттів у житлових будинках. Він зауважив, що в багатьох населених пунктах поблизу фронту для захисту людей використовують підвальні приміщення. Але це не означає, що кожен підвал автоматично відповідає вимогам до захисних споруд.
Конкретні адреси розташування мобільних укриттів поки не оприлюднюватимуть. Як пояснив заступник міського голови Михайло Смушак, більшість місць уже визначили.
«Ми вже визначили місця для встановлення мобільних укриттів, але свідомо не вказували їх у тендерній документації. Конкретні адреси повідомимо переможцю закупівлі, щоб не розголошувати цю інформацію публічно й не показувати, в яких районах міста є проблеми із забезпеченням укриттями», — пояснив Михайло Смушак.
Підрядник отримає адреси перед початком постачання та монтажу споруд. Наразі місто публічно окреслило лише райони, де розглядають можливість їх встановлення. Окрім Опришівців, Каскаду та Позитрону, перші мобільні укриття можуть з’явитись на Довженка та біля Велмарту.
Коли у Франківську з’являться перші бетонні укриття
На першому етапі місто оголосило закупівлю п’яти мобільних захисних конструкцій. Очікувана вартість тендеру становить понад 13 мільйонів гривень, тобто в середньому більш ніж 2,6 мільйона гривень за одну споруду з урахуванням передбачених робіт.
Однак п’ятьма конструкціями міська влада обмежуватися не планує. Руслан Марцінків розповів, що загалом найближчим часом громада хоче придбати десять мобільних укриттів. Другу партію з п’яти споруд планують замовити орієнтовно в січні 2027 року.
Поки що найбільше запитань стосується термінів постачання першої партії. Михайло Смушак пояснює, що виробників мобільних укриттів в Україні небагато, а кількість замовлень продовжує зростати. Додатковий попит створюють підприємства, які готуються виконувати нові державні вимоги щодо безпеки працівників та відвідувачів.
«Зараз бізнес також зобов’язаний облаштовувати укриття для працівників і відвідувачів власним коштом. Відповідно, підприємці замовлятимуть такі конструкції в тих самих виробників, що й органи місцевого самоврядування. А кількість підприємств, які виготовляють мобільні укриття в Україні, обмежена», — пояснив Михайло Смушак.
За його словами, першочергове завдання міста — провести результативну закупівлю, визначити постачальника та укласти договір. Лише після цього можна буде говорити про конкретні терміни виготовлення, доставки та встановлення споруд.
«Для нас важливо, щоб постачальник якомога швидше доставив і встановив ці укриття. Сподіваємося, що до кінця року вдасться встановити хоча б одну-дві конструкції. Звичайно, хотілося б отримати всі п’ять, але це залежатиме від можливостей виробника», — зазначив заступник міського голови Михайло Смушак.
Отже, хоча початковий план передбачає постачання п’яти укриттів до завершення 2026 року, у міській раді допускають, що фактично встигнуть встановити лише частину. Після завершення першого етапу влада оцінюватиме, наскільки такі конструкції відповідають потребам громади, та вирішуватиме питання наступних закупівель.
На скільки людей розраховані укриття і чи можуть вони бути більшими
Відповідно до тендерної документації, місткість кожного мобільного укриття повинна становити щонайменше 20 осіб. У міській раді орієнтуються на конструкції приблизно для 20–30 людей, які можна встановити в місцях скупчення пішоходів.
Водночас такі споруди не обов’язково мають бути однакового розміру. Михайло Смушак пояснив, що модульна технологія дозволяє поєднувати окремі елементи та збільшувати місткість укриттів залежно від потреб конкретного місця.
«Потреба у встановленні мобільних укриттів є в багатьох місцях міста, причому вони можуть бути різної місткості. Зараз ми замовляємо конструкції, розраховані приблизно на 20–30 людей, які можна розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту. Але такі укриття мають модульну конструкцію, тобто складаються, як конструктор. За потреби їх можна об’єднувати й створювати значно більші захисні споруди», — розповів заступник міського голови Михайло Смушак.
За словами Смушака, за таким принципом можна створювати конструкції навіть на 200 осіб. Однак нинішня закупівля не передбачає встановлення настільки великих споруд. На першому етапі місто вирішило зосередитися на невеликих укриттях, які можна розмістити в різних районах.
Посадовець також уточнив, що не всі вони обов’язково стоятимуть безпосередньо на зупинках громадського транспорту. Під час вибору майданчика враховуватимуть не лише пасажиропотік, а й можливість швидко дістатися до захисної споруди під час небезпеки.
«Поки що це будуть місця, де в тому числі є зупинки громадського транспорту і де поруч немає місця, де можна швидко сховатися», — пояснив Михайло Смушак.
Чи захистять мобільні укриття від російських ракет і дронів
Одне з головних питань стосується реального рівня захисту, який можуть забезпечити невеликі наземні бетонні конструкції. Такі укриття призначені передусім для короткострокового перебування людей під час воєнної небезпеки. Вони мають зменшувати вплив ударної хвилі та захищати від уламків, які виникають унаслідок вибухів.
У технічній документації тендерної закупівлі передбачено, що конструкції повинні витримувати надмірний тиск повітряної ударної хвилі не менше 100 кПа. Для їх виготовлення мають використовувати важкий бетон класу не нижче C32/40 з визначеними показниками морозостійкості та водонепроникності.
При цьому мобільні укриття не слід сприймати як повноцінну заміну підземним сховищам. Їхні захисні характеристики розраховані на конкретні небезпечні чинники, а не на гарантоване збереження конструкції за будь-яких обставин.
Руслан Марцінків визнав, що пряме влучання ракети становить зовсім інший рівень небезпеки. Мер наголосив, що під час попередніх атак люди зазнавали травм, зокрема через уламки, перебуваючи на відкритій місцевості або поблизу вікон.
«У нас було не так багато прямих влучань. Основна проблема — уламкові поранення, які, на жаль, призводили і до загибелі людей. Саме від уламків люди найчастіше страждали під час попередніх атак», — зазначив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Саме для захисту від уламків та ударної хвилі місто закуповує мобільні укриття. Їх встановлять у місцях, де люди під час повітряної тривоги не мають змоги швидко дістатися до найближчого сховища.
У кожному укритті мають бути два окремі входи з невеликими захисними приміщеннями перед ними. Їх розташують із протилежних боків споруди. Усередині передбачені місця для сидіння, вентиляція та освітлення. Також укриття повинні бути обладнані електрикою та пристосовані для людей з інвалідністю й тих, кому важко самостійно пересуватися.
Скільки коштує побудувати повноцінне підземне сховище в Івано-Франківську
Мобільні укриття коштують значно дешевше, ніж будівництво повноцінних підземних сховищ. За словами міського голови Руслана Марцінківа, зведення одного такого об’єкта може обійтися до 200-300 мільйонів гривень, адже потребує складних будівельних робіт, облаштування вентиляції, ліфтів та інших інженерних систем. Саме через високу вартість підземних споруд місто вирішило закуповувати бетонні укриття, які можна встановити одразу в кількох районах.
«Знаєте, скільки коштує будівництво повноцінно бомбосховища? Від 100 мільйонів гривень. А за 100 мільйонів можна приблизно 40 укриттів мобільних закупити і розставити в місцях скупчення людей», — пояснив Руслан Марцінків.
Як приклад Руслан Марцінків згадав укриття на вулиці Ребета, яке будують за кошти Європейського Союзу. На відміну від мобільних конструкцій, повноцінні підземні сховища потребують значно більших витрат, адже їх необхідно обладнати вентиляцією, ліфтами та іншими системами. Подібні укриття, а також підземні школи та лікарні, сьогодні будують у Запоріжжі та Харкові.
За словами міського голови, Івано-Франківськ наразі не має достатньо коштів, щоб будувати багато таких об’єктів. Тому місто вирішило закуповувати дешевші мобільні укриття, які можна встановити одразу в кількох районах.
Під час смертельної атаки в укритті Опришівецької школи було лише дев’ятеро людей
Руслан Марцінків звернув увагу і на те, що мешканці не завжди користуються навіть наявними укриттями. Як приклад він навів ситуацію в Опришівцях, які неодноразово зазнавали російських атак. За словами міського голови, у день обстрілу 11 жовтня 2026 року, внаслідок якого загинули троє людей, в укритті місцевої школи перебували лише дев’ятеро осіб.
«Треба, щоб люди користувалися тими укриттями, які вже є. Бо, на жаль, не всі туди ходять. Останнім часом людей стало трохи більше, але в день, коли загинули троє людей, в укритті Опришівецької школи було лише дев’ятеро осіб. І це при тому, що Опришівці – це зона підвищеного ризику, яка вже зазнавала ударів. Біля мене є ліцей №13, туди люди ходять, постійно приходять студенти, курсанти. Там відвідувачів більше. Але, знову ж таки, це не означає, що всі користуються укриттям під час тривоги», — розповів міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Нагадаємо, жителі Івано-Франківська можуть скористатися інтерактивною картою захисних споруд та укриттів, щоб заздалегідь визначити найближче безпечне місце.
Чи будуть мобільні укриття відкритими цілодобово
У міській раді також вирішують, як люди зможуть потрапити до нових укриттів під час повітряної тривоги. Планують встановити електронні замки, які автоматично відчинятимуть двері після оголошення небезпеки. В інший час укриття можуть бути зачиненими, щоб їх не засмічували, не пошкоджували та не використовували не за призначенням.
Руслан Марцінків розповів, що за станом і прибиранням укриттів стежитиме одне з комунальних підприємств. Важливо, щоб під час тривоги люди могли безперешкодно потрапити всередину.
«Плануємо встановити електронні замки, щоб під час повітряної тривоги двері автоматично відчинялися і люди могли зайти всередину. Але треба продумати, як зробити так, щоб у звичайний час там не оселялися безхатьки, щоб укриття не засмічували й не перетворювали на громадські вбиральні», — зазначив мер.
Остаточне технічне рішення залежатиме від обладнання, яке запропонує переможець тендеру.
«Є кілька варіантів, і все залежатиме від того, хто виграє тендер. Ми хочемо зробити так, щоб під час оголошення повітряної тривоги замки автоматично відмикалися дистанційно і люди могли потрапити всередину. Таке технічне рішення існує, і ми сподіваємося, що вдасться його реалізувати», — розповів Михайло Смушак.
Як відкриватимуться укриття, якщо система оповіщення не спрацює через технічний збій або стороннє втручання? Посадовець визнав, що передбачити всі можливі ситуації складно, але запевнив, що місто намагатиметься врахувати такі ризики.
«Ми розуміємо, що на всі випадки життя не передбачиш, але будемо старатися, щоб максимально воно було враховане», — зазначив Михайло Смушак.
Поки невідомо, чи можна буде відчинити укриття вручну, якщо зникне електроенергія або не працюватиме електронний замок.
Хто прибиратиме мобільні укриття та відповідатиме за їхній стан
Після встановлення мобільних укриттів місто має визначити, хто відповідатиме за їхній стан, прибирання та ремонт. Цю роботу доручать одному з комунальних підприємств Івано-Франківська, однак якому саме — поки не вирішили.
«Звичайно, буде визначено балансоутримувача. Це буде одне з наших комунальних підприємств. Найімовірніше, те, яке займається обслуговуванням зупинок громадського транспорту, оскільки поруч із ними встановлюватимуть укриття», — пояснив заступник міського голови Михайло Смушак.
За словами посадовця, комунальники мають регулярно прибирати всередині укриттів і стежити за їхнім станом. До контролю планують залучити й муніципальну інспекцію, працівники якої періодично перевірятимуть нові споруди.
Чи доведеться франківському бізнесу купувати власні укриття
Поки Івано-Франківськ готується встановлювати мобільні укриття, нові вимоги щодо безпеки отримали й українські підприємці. Уряд зобов’язав бізнес подбати про захист працівників і відвідувачів під час жовтого рівня повітряної загрози. Спочатку виконати ці вимоги потрібно було до 4 грудня 2026 року, однак наприкінці жовтня термін продовжили до 4 березня 2027 року.
Підприємцям не обов’язково купувати окреме бетонне укриття. Вони можуть облаштувати безпечне місце у власному приміщенні або домовитися про використання найближчого сховища, якщо там вистачає місця для працівників і відвідувачів. Ще один варіант – встановити мобільну захисну споруду.
Міський голова Руслан Марцінків вважає, що виконати такі вимоги буде складно насамперед малому бізнесу. Якщо великі супермаркети чи автозаправні станції можуть дозволити собі придбати укриття, то для невеликих магазинів, кав’ярень та інших закладів це значні витрати. До того ж не в кожному приміщенні є можливість облаштувати безпечне місце.
«А щодо малого бізнесу, мені здається, що будуть ще роз’яснення. Просто фізично неможливо в деяких приміщеннях зробити укриття», — зазначив Руслан Марцінків.
За словами міського голови, підприємці поки не зверталися до міської ради з пропозиціями спільно фінансувати встановлення мобільних укриттів. Мер сподівається, що уряд додатково роз’яснить нові правила та врахує можливості невеликих підприємств.
Про фінансові труднощі говорить і заступник міського голови Михайло Смушак. За його словами, одна бетонна конструкція коштує приблизно 2–3 мільйони гривень, тому далеко не кожен підприємець зможе витратити таку суму.
«Великий бізнес ще має можливість закупити, тому що вартість укриття 2–3 мільйони. Це можна по нашому тендеру побачити. Малий бізнес явно не може цього зробити», — пояснив Михайло Смушак.
Посадовець зазначив, що місто готове обговорювати з підприємцями можливі рішення. Однак, на його думку, державні вимоги мають бути такими, щоб бізнес міг реально їх виконати, а не лише формально отримав нові зобов’язання.
«Дуже легко видати постанову, але постанова має бути такою, щоб її реально було реалізувати», — наголосив Михайло Смушак.
Як підприємці можуть виконати нові вимоги до укриттів
У Державній службі з надзвичайних ситуацій пояснили, що підприємцям не обов’язково будувати окреме сховище чи купувати мобільне укриття. Один із варіантів — облаштувати безпечне місце у приміщенні, де працює магазин, кафе чи інший заклад. Однак спочатку потрібно переконатися, що стіни та інші конструкції зможуть витримати відповідне навантаження під час вибуху.
Для такої перевірки розроблена спеціальна методика, якою можуть скористатися підприємці. За потреби вони можуть запросити фахівців, які оцінять приміщення та допоможуть визначити, чи підходить воно для облаштування безпечного простору.
Ще один варіант — домовитися про використання укриття, яке вже є неподалік. У ДСНС пояснюють, що йдеться про відстань приблизно 300–500 метрів від підприємства. Однак просто вказати відвідувачам адресу найближчого сховища недостатньо. Спочатку потрібно отримати згоду його власника або балансоутримувача та переконатися, що там вистачить місця для додаткових людей.
Таку домовленість необхідно оформити офіційно, а працівникам і відвідувачам пояснити, куди саме вони можуть піти під час повітряної тривоги.
Якщо ж підприємець вирішить встановити власне мобільне укриття, його можна включити до офіційного переліку захисних споруд. Для цього потрібно оформити відповідний акт і передати документи місцевій владі. Після взяття на облік таке укриття зможуть перевіряти працівники ДСНС.
Скільки мобільних укриттів уже є в Україні
В Україні досі бракує укриттів, у яких люди могли б сховатися під час повітряної тривоги. Наприкінці жовтня у Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що на підконтрольній Україні території налічується близько 60,5 тисячі захисних споруд. Однак одночасно вони можуть вмістити лише трохи більше половини населення.
Більшість наявних укриттів – це звичайні підвали та інші приміщення, пристосовані для захисту людей. Таких в Україні понад 40 тисяч. Ще близько 20 тисяч – спеціально облаштовані сховища та протирадіаційні укриття. Крім того, обліковують менш ніж тисячу споруд подвійного призначення, зокрема підземних паркінгів, і приблизно 750 мобільних укриттів.
За підрахунками ДСНС, усіх цих приміщень вистачає, щоб одночасно захистити близько 55% населення. Забезпечити місцями в укриттях усіх жителів країни держава планує до 2034 року.
