В Івано-Франківську форум «Освіта без фільтрів» став платформою для відкритого обговорення викликів освіти громади.
Формат події передбачав панельні дискусії, стратегічні столи та відкритий діалог між освітянами, управлінцями, експертами й представниками громади, інформує Ратуша.
За словами заступниці міського голови — директорки департаменту освіти та науки Вікторії Дротянко, цей форум про прямоту й спільний пошук рішень.
«Тут можна говорити прямо, можна не погоджуватися, можна шукати відповіді разом. Наше завдання просте — побачити, що реально відбувається, і зрозуміти, що ми можемо зробити далі. Разом», — наголосила вона.
Міський голова Руслан Марцінків зазначив, що зараз треба докласти зусиль, щоб освіта могла трансформуватися і ставати якіснішою, а зміни, передбачені законодавством, були зрозумілими та безболісними для освітян, батьків і дітей.
На початку заходу учасників поділили на чотири тематичні групи. Вони працювали над питаннями психологічної стійкості дітей і педагогів в умовах війни, протидії булінгу та кібербулінгу й комунікації з батьками, безпеки освітнього середовища, а також змін, пов’язаних зі старшою профільною школою.
Опісля напрацьовані пропозиції та ключові висновки представили й обговорили спільно, окресливши подальші кроки для освітньої галузі громади.
Психоемоційне здоровʼя вчителя та учня
Учасники цієї тематичної групи сформували перелік питань і запитів, які найбільше турбують педагогів та батьків:
- Чи можливо запровадити муніципальну програму психологічної підтримки педагогів? (організувати групи підтримки)
- Підняття надбавки за престижність.
- Чи є універсальні техніки самодопомоги?
- Чи можливо запровадити муніципальні відзнаки для педагогів?
- Чи завжди вигоряння означає, що професію потрібно змінювати?
Відповіді на частину цих питань та професійні пояснення учасникам надала завідувачка кафедри клінічної та реабілітаційної психології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Мирослава Гасюк.
«Ми не можемо зупинити війну чи змінити суспільство. Але ми можемо змінити ставлення до себе. Педагоги мусять навчитись берегти себе. Не буває легко в процесі навчання», – зауважила Гасюк.
Вона розповіла про рівні вигорання у вчителів та як з цим боротись.
Психологічний стан дітей та профілактика булінгу
У цій групі обговорювали такі питання:
- Сфера запобігання булінгу та врегулювання конфліктів у школах.
- Безпека дітей у цифровому середовищі.
- Взаємодія школи з батьками щодо булінгу та кібербулінгу.
- Профілактика та роль громади.
Керівниця ювенальної превенції поліції в області Алла Бойчук зазначила, що не кожен конфлікт має ознаки білінгу.
«Першим реагувати на булінг має заклад освіти та його учасники процесу. Поліція втручається тільки тоді, коли заклад не реагує. Ми – не каральний орган. Наше завдання зробити все можливе для захисту дитини», – розповідає Бойчук.
За її словами, з вересня поліція опрацювала 25 звернень щодо боулінгу, у двох випадках факти не підтвердилися, решту справ було передано до суду.
«Що стосується кібербулінгу, то 11 березня минулого року (ред., – коли біля залізничного вокзалу пролунали два вибухи) ми зрозуміли, що поліції та освіті треба працювати разом. Після інциденту ми розробили матеріали та роздали їх у школи, училища. Завдяки цьому пів року у нас в місті було все спокійно. Профілактика – це комплекс превентивних заходів і такі заходи, як цей форум допомагають краще донести інформацію до дітей», – додає поліціянтка
Реформа старшої профільної школи
Під час обговорення реформи старшої профільної школи учасники зосередилися на таких питаннях:
- Інформування про профілі.
- Чи змінюється щось для дітей, які цього року закінчують 9 клас?
- Чи будуть в цьому році 9-класники складати іспити?
- Чи буде здійснюватися розподіл в ліцеях по профілях?
- Чи зможуть діти з низькою успішністю продовжити навчання у профільній школі?
- Що саме діти будуть вивчати протягом цих 3 років?
Основне питання, що зміниться для дітей, які закінчують 9 клас. Заступниця директора департаменту освіти Ольга Шендрик запевнила, що діти, які зараз закінчують 9 клас, зможуть закінчити навчання у своєму закладі.
«Позиція міста – діти мають довчитись у своїй школі», – резюмувала вона.
Цьогоріч представники департаменту освіти та науки планують об’їздити всі навчальні заклади та провести зустрічі з батьками, аби пояснити принципи вибору профілю навчання.
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук зауважив, що впровадження реформи у нинішніх умовах буде складним.
«В умовах війни велика відповідальність лежить на профільному міністерстві та органах місцевого самоврядування. Аналізуючи перебіг реформи, ми бачимо дві ключові проблеми: недостатнє фінансове забезпечення освітнього простору та потребу у зрозумілій комунікації з усіма учасниками процесу — дітьми, батьками, педагогами», – сказав він.
За його словами, міські ради планують звертатися з пропозицією відтермінувати реформу на рік, щоб дослідити досвід пілотних шкіл, краще підготуватися фінансово та визначити найбільш прийнятну модель для громад. Адже наразі держава забезпечує оплату праці педагогів, а інші витрати лягають на місцеві бюджети.
«Освіта має бути конкурентною в європейському просторі й відповідати сучасним потребам учня. Я переконаний, що освіту потрібно любити грошима, інакше жодна реформа не запрацює», – підсумував Стефанчук.
Безпечне освітнє середовище
У межах цієї групи учасники зосередилися на таких напрацюваннях:
- Залучення психологів для роботи з молодшими учнями під час тривоги.
- Немає зонування в приміщенні укриття, через шум важко продовжувати навчальний процес.
- Проведення анонімного анкетування дітей, а опісля зборів з представниками правоохоронних органів, психологами, класними керівниками, батьками щодо безпеки дітей.
Представник ДСНС зауважив, що близько 70% укриттів в області наразі не пристосовані для тривалого перебування людей.
Мешканці громади можуть перебувати в укриттях закладів загальної середньої освіти у позанавчальний час, коли там немає дітей. Насамперед це пов’язано з нормами безпеки та вимогами щодо площі на одну дитину.
Водночас це правило не стосується закладів дошкільної освіти — доступ до їхніх укриттів для сторонніх осіб заборонений.
Що стосується зонування укриттів, то воно передбачене там, де це дозволяє площа приміщення.
