На фасаді будинку на вулиці Пасічній в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку на честь Ігоря Перегіняка — старшого стрільця 50-го полку Нацгвардії імені Семена Височана. Він пішов на війну добровольцем і загинув у запеклих боях на Донеччині.

У цьому будинку Ігор прожив зі своєю сім’єю 24 роки: тут будував плани, ростив дітей і власними руками створював затишок. Сусіди згадують, що він ніколи не відмовляв у допомозі. Коли розпочалася війна, цей мирний і добрий чоловік без вагань взяв до рук зброю, бо не міг чинити інакше, пише Руслан Марцінків.

«В цьому домі ми прожили фактично все своє подружнє життя – це 24 роки. Тут народилися наші діти і виросли. В цій квартирі, в якій ми живемо, він фактично своїми руками створив нам повний комфорт і всі умови. Він мав золоті руки, він багато допомагав сусідам, всі це знають. Для мене він просто був половинкою мого серця. І досі це порожнеча нічим не може заповнитися, ніколи не заповниться. І я досі живу як в невагомості, без опори», – з болем у серці відзначає Зоряна Перегіняк, дружина полеглого Героя.

Жінка виступає на вулиці біля мікрофона

Його бойовий шлях – це найгарячіші точки фронту. Разом із побратимами з 50-го полку Нацгвардії Ігор тримав оборону в Серебрянському лісі, який військові називають справжнім пеклом на землі. Вони стояли до останнього під шквальними ворожими скидами та безперервними штурмами. Сили були нерівними. Ігор Перегіняк загинув зі зброєю в руках. Через щільні бої забрати тіло бійця довго не вдавалося.

«Дуже складно щось говорити, просто позивний «Кіт». Ну, хто може мати таке уявлення, що це людина, яка зробить щось погане. Війна триває, важкі бої. Прожити Серебрянку, як кажуть наші козаки, – це прожити пекло. Хлопці не здавалися, хлопці тримали свою позицію до кінця. Але вороги тоді дуже багато штурмили, лізли. На жаль, сили були нерівні. Хлопці загинули, хлопці дуже довгий час були на позиціях. Було неможливо дістати. Ми намагалися проводити евакуацію. І, слава Богу, завдяки славетним воїнам 50-го полку, тіло Ігоря вдалося повернути додому на вічний спочинок. Війна триває, ми обов’язково помстимося. Слава Україні!», – каже командир 50 Полку Нацгвардії імені Семена Височана, полковник Вадим Ліневський.

Військовий виступає біля меморіальної дошки

Анотаційних дощок в Івано-Франківську вже майже пів тисячі.