В Україні вперше офіційно порахували кількість збудованих багатоповерхівок площею від 1000 квадратних метрів та проаналізували стан будівництва в регіонах.
Вперше за роки незалежності з’явилася повна офіційна і, що важливо, доступна для всіх інформація про загальний стан будівництва в Україні, пише 24 Канал.
Експерт із містобудівного права, адвокат Юрій Брикайло наголошує: формально такі дані на сайті ДАБІ були відкритими й раніше, проте лише формально. Адже були зібрані не в повному обсязі, із частковим доступом, нерідко навіть не читабельні. Нині ж ситуація докорінно змінилася. Працювати, звичайно, ще є над чим. Проте це вже серйозні зрушення у плані відкритості та доступності інформації.
Довідка
Наприкінці 2019 року на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних нарешті опублікували дані Єдиного реєстру документів. Вони надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (розпорядником якого і є ДАБІ України Реєстр ДАБІ). Отож, Реєстр дозвільних документів ДАБІ став суттєво відкритішим (OpenData). А разом із ним інформація про кадастрові номери земельних ділянок та адреси об’єктів.
На основі відкритих даних з Реєстру ДАБІ, а також із власних архівів Юрій Брикайло зібрав статистичні та аналітичні дані і створив систему, яка дасть змогу всім охочим автоматично формувати статистику за певними критеріями. Чим вразили результати досліджень – далі.
– Аналізуючи інформацію про масштаби будівництва в Україні, що насамперед здивувало й було для Вас неочікуваним?
– Я давно цікавлюся цим питанням. Однак через відсутність повної і, що важливо, офіційної інформації зробити це було практично нереально. Наразі вже дослідив ситуацію з багатоквартирними будинками (код за класифікатором ДК 018-2000 — 1122.1 та 1122.2) площею від 1000 квадратних метрів. Часовий проміжок – від 2015-го до 2019 року. За цей час в Україні введено в експлуатацію 3971 багатоквартирний житловий будинок загальною площею практично 54 944 473 квадратні метри! Це як кілька областей України разом. Побачити Київ, Одесу, Харків, Дніпро в п’ятірці лідерів за кількістю збудованого житла для мене було очікувано. А ось наприклад, Львів, Франківськ, Тернопіль чи Хмельницький дуже здивували. Ці відносно невеликі міста за минулі чотири роки стабільно були у п’ятірці, де найбільше будують.
Приємно, що Західна Україна так розбудовується. У будь-якому разі це показник економічного розвитку. І краще за показники Кіровоградської і Миколаївської областей, де будівництва взагалі немає.
– Чи зіставляли в дослідженнях розміри будівництва з площею міста?
– Це наступний етап роботи. Площу вкрай важливо враховувати, щоб мати цілісну картину. Бо, наприклад, Ірпінь за площею в рази менший за Львів, а будують там майже на рівні, трохи менше. Цікаво, що, наприклад, у Львові земля і нерухомість завжди була дорогими, але це не завадило забудовникам. Можливо, справа тому, що Львів близько до кордонів з ЄС.
– Це більше пов’язано із війною, а отже, масовим переселенням людей, чи є інша причина будівельного буму в Західній частині України?
– Думаю, будівельний бум в західному регіоні більше сформували не переселенці, а власне заробітчани. Загалом не варто вважати, що саме війна породила попит на будівництва. Будівельні буми в Україні були й раніше. Просто дані про це були більш закритими. Нині все стає значно прозоріше.
У ЛЬВОВІ ТА ФРАНКІВСЬКУ – НАЙКРАЩІ МІСТОБУДІВНІ КАДАСТРИ, А ЗНАЧИТЬ, ПОСАДОВЦІ ПРАЦЮЮТЬ ПРОЗОРО
– Детальніше про кадастрові номери, які віднедавна стали відкритішими та про містобудівні кадастри і їхнє значення?
– Так, вперше в реєстрі дозвільних документів ДАБІ є інформація про кадастрові номери земельних ділянок та адреси об’єктів. Якщо коротко, то все це свідчить про прозорість роботи. Дозволяє уникати грубих порушень земельного і містобудівного законодавства.
У цьому контексті цікава Західна Україна. У таких містах, як Львів, Франківськ, Тернопіль якість містобудівної документації, зокрема містобудівні кадастри, суттєво вища за якість аналогічної, наприклад, у Києві. Так, там є свої нюанси і з тією ж поверховістю. Але шанси збудувати чи придбати незаконне житло там значно нижчі, практично відсутні.
Містобудівні кадастри – це важлива складова містобудівних документів, а їхня відкритість – показник прозорості роботи посадовців. Хоча більшість міських рад не хоче відкривати містобудівні дані, бо там реально цінна інформація. З допомогою кадастрової карти легко перевірити законність будівництва в місті та не стати жертвою шахрайства під час купівлі житла.
Наприклад, у Києві повна невідповідність всього і всьому. Що не будівництво, то порушення, а кожне друге – фактично незаконне. Така ситуація одночасно невигідна ні забудовникам, ні активістам, ні споживачам.
Довідка
Запровадження кадастру передбачає створення динамічної бази даних про сьогоднішню забудову з конкретизацією прив’язки об’єктів до певної території чи земельної ділянки. Кадастр буде базуватися на картографічній основі у системі координат УСК-2000. Також він матиме наповнення з інших кадастрів для визначення охоронних зон, меж земельних ділянок та координат об’єктів та міститиме базу нормативних показників забудови.
Містобудівний кадастр має:
– давати відповідь на питання щодо розміщення об’єкту будівництва у планувальній системі адміністративної одиниці;
– визначати гранично допустимі умови і обмеження для кожної окремої
земельної ділянки з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і
правил.
– І про найбільш болісне – законність та якість новобудов. Основний висновок вашого дослідження, який ви зробили насамперед для себе?
– Я би сказав десь так: “Не так страшна кількість новобудов, як їхня незаконність. Якщо всі збудовані будинки в Україні перевірити на предмет законності, то нарахуємо лише близько 10% безпечного для проживання житла. Навіть коли будинок ввели в експлуатацію, це ще нічого не означає. До нього можуть бути не підведені жодні комунікації. Живи собі без світла чи каналізації.
І у Київській області так живуть цілі квартали. Там немає централізованої каналізації, лише вигрібна яма, з якої щодня викачують нечистоти. Це дикість. З власного досвіду скажу, документами цікавляться всі, але коли забудовник пропонує вигідну ціну, наш покупець, на жаль, обирає ціну, свідомо ідучи на ризик.
