В Івано-Франківському центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», відбувся семінар «Формування нового районного поділу: особливості гірських територій». Про це повідомили в прес-службі Івано-Франківської ОДА.
Основними критеріями створення «нових районів» є кількість населення в адміністративному центрі (понад 50 тисяч мешканців) та районі загалом (150 і більше тисяч мешканців), а також дотримання вимоги 60-кілометрової зони доступності до центру району.
«Якщо витримувати суху методику, то у форматі трьох районів ми сьогодні маємо три очевидних районних центри – Івано-Франківськ, Калуш і Коломию. Два останні ще й мають статус міст обласного значення. І за критерієм населення тут будуть дотримані усі вимоги методики. Не дотримуємось ми при такій логіці лише однієї досить важливої умови – доступності», – наголошує директор Івано-Франківського ЦРМС Руслан Панасюк.
Проте, в такому випадку, наприклад, з Верховинського району до найближчого районного центру, міста Коломия, буде набагато більше, ніж 60 кілометрів. Якщо виходити з того, що це робиться для зручності людей, то в форматі трьох районів покращення доступності не буде.
Тоді як в форматі п’яти районів, говорить Руслан Панасюк, пропонується центрами районів визначити також Надвірну і Косів, хоча вони і не мають понад 50 тисяч мешканців. А Косівський район також не буде мати населення понад 150 тисяч мешканців загалом. Але розуміємо, що це гірська територія і тут найголовнішим є принцип доступності. Завдяки такому підходу вирівняються усі мінуси «формату трьох районів». Формат п’яти районів, наголошує він, співпадає з межами госпітальних округів, які створені в Івано-Франківській області.
Реформування районного рівня є неминучим. Адже вже зараз, зі створенням великої кількості об’єднаних територіальних громад, на їх рівень передається багато повноважень районів.
«У будь-якому разі, та кількість районів, які зараз є, в майбутньому втратить свій зміст при зростаючій кількості ОТГ. В Україні вже сьогодні є 19 районів, територія яких повністю покрита об’єднаними територіальними громадами, близько 40 районів більш ніж наполовину покриті ОТГ. На Прикарпатті Коломийський, Долинський і Надвірнянський райони наближаються до цього показника», – говорить радник з питань децентралізації ІФ ЦРМС Максим Чопей.
За його словами, більшість функцій та повноважень вже передані на рівень ОТГ. Іде сильне розбалансування районів – виникають проблемні питання по освіті, медицині, оплаті праці. Тож райони доведеться укрупнювати.
У свою чергу, голова Ланчинської об’єднаної громади Володимир Попович наголошує, враховувати особливості гірських територій при моделюванні районного поділу Івано-Франківщини необхідно. Адже третина населених пунктів Прикарпаття мають статус гірських.
«Насамперед, на гірських територіях набагато нижчий рівень доступності, менша густота населення, забезпеченість базовими послугами. Витримати вимогу 60-кілометрової доступності та максимум 1,5-годинного доїзду тут практично ніколи неможливо», – зазначає Володимир Попович.
За його словами, варто також враховувати положення закону «Про засади державної регіональної політики», що передбачає поняття регіону, макро- та мікро регіону, в основі яких лежать територіальні, природні та етнічні особливості. Тут окремі з пропонованих районів можна розглядати і як мікрорегіони.
Експертне середовище підтримує також варіант «п’яти нових районів». Саме таким чином буде дотримана вимога доступності для мешканців та інтереси людей будуть поставлені на перше місце.
«Коли ми лише розпочинали роботу над Перспективним планом і створювались перші громади, також виходили з вимог методики створення ОТГ. Їх мало бути 40, тепер маємо 60 з врахування практичних реалій об’єднання», – зазначає директор Івано-Франківського ЦРМС Руслан Панасюк.
