У вівторок, 12 червня, Апеляційний суд в Івано-Франківській області розпочав слухання справи за позовом мешканки обласного центру Віри Бойчук до будівельної фірми «Кредо-ІФ» та громадянки Ганни Дранчук щодо скасування укладеної між ними угоди про купівлю-продаж квартири, оскільки в цьому помешканні… уже проживає сім’я позивачки.
Пані Бойчук вважає себе обманутою, оскільки придбала цю квартиру в новобудові на вулиці Ленкавського, 4а в місті Івано-Франківську ще у 2014 році за договором переуступки через агентство нерухомості «Домолюкс» (фото 1). Про те, що на це саме помешкання претендує ще одна «власниця», вона дізналася майже через рік.
Навесні 2015 року колишня власниця на той час ще не збудованої квартири на Ленкавського, 4а Ельвіра Шпак (Айдабекова), в якої Віра Бойчук у присутності представника забудовника придбала права на помешкання, почала отримувати дивні листи. У цих посланнях (фото 2) бізнесмени із «Кредо-ІФ» вимагали надати їм фінансові документи, які б підтверджували факт купівлі-продажу квартири. Мовляв, після так званої «перереєстрації» фірми «Радіоремсервіс», з якою укладався попередній договір (фото 3), змінилися засновники та власники підприємства і пропала бухгалтерська документація.
Справді, ще у червні 2013 року (за рік до придбання Вірою Бойчук прав на квартиру) відбулося злиття ТОВ «Радіоремсервіс» та ТОВ «Кредо-ІФ»: у такий спосіб бізнесмени-забудовники уникнули позовних вимог Івано-Франківської міської ради. У той час тривав судовий спір за земельну ділянку на вулиці Ленкавського, 4а, на якій мала бути зведена багатоповерхівка. Міська рада намагалася повернути її у власність міста, посилаючись на описку в затвердженні технічної документації із землеустрою, яка була помилково видана ТОВ «Радіоремсервіс», а не ТОВ «Кредо-ІФ», що зумовлювало незаконність рішення міськради. Злиття підприємств дозволило нівелювати позов Івано-Франківської міської ради і, мабуть, наштовхнуло бізнесменів на думку, як по максимуму використати таку ситуацію.
«Я звернулася до правоохоронних органів, було розпочато кримінальну справу, слідство тривало десь 4 місяці, після чого забудовники зв’язалися зі мною і сказали, що сталася помилка, квартира насправді належить мені. Я погодилася на закриття провадження і в червні 2015 року отримала від директора ТзОВ “Кредо-ІФ” Сергія Горблянського нотаріально посвідчену заяву (фото 4), у якій вказується, що майнові права належать мені та ніяких заборгованостей між нами немає. З того часу я роблю в квартирі ремонт і заселяюсь із сім’єю», – розповідала Віра Бойчук.
Остаточним документом, який начебто підтверджував отримання квартири Вірою Бойчук від фірми «Кредо-ІФ», був акт прийому-передачі приміщення (фото 5), який у березні 2016 року підписала представниця цього підприємства Іванна Чежегова, очевидно, родичка одного із співзасновників фірми, яких на той час було троє – Сергій Горблянський, Олександр Кисіль та Євген Чежегов. Але вже у червні того ж року право власності на те саме помешкання отримує Ганна Дранчук, при цьому фірма «Кредо-ІФ» підтверджує факт придбання у них цієї квартири саме цією громадянкою. Невже на цьому підприємстві права рука не знає, що робить ліва?
На даний момент, згідно з реєстром юридичних та фізичних осіб-підприємців, засновником ТОВ «Кредо-ІФ» є Олександр Шелепін, який проживає неподалік новобудови – на вулиці Млинарській. Він є власником щонайменше 7 підприємств, щодо більшості з яких відкрито кримінальні провадження за фіктивне підприємництво. Як сказано в ухвалі Шевченківського суду міста Києва, «внаслідок діяльності вищезазначеної злочинної схеми, податки не нараховуються та не сплачуються, а кошти, які в рахунок сплати податків підлягають спрямуванню до бюджету держави, в дійсності незаконно переводяться в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування України, та присвоюються».
До речі, директором та засновником двох підприємств, які тепер перебувають у власності Шелепіна – «Західбудінвест Долина» та «Кредо-ІФ» – раніше був Сергій Горблянський. І ще один нюанс. Згаданий Горблянський є також співзасновником ще однієї будівельної фірми «Юст. Сервіс» спільно із Михайлом Дранчуком. Ймовірно, це лише однофамілець ще однієї «власниці» квартири на Ленкавського, 4а Ганни Дранчук. А можливо, для опису ситуації на цьому підприємстві краще підходить приповідка: рука руку миє…
«Я знову звернулася до правоохоронних органів, з’явилася нова кримінальна справа. У процесі слідчих дій протягом трьох років прокуратура розділила одне провадження на чотири, одне з них передане до суду, а три інших – досі розслідуються. Коли ж Ганна Дранчук в процесі слідства отримала право власності на нашу квартиру, я вимушена була подати цивільний позов і почалися судові тяганини».
У березні 2018 року Івано-Франківський міський суд не задовольнив позовних вимог Віри Бойчук і не скасував договір купівлі-продажу квартири, в якій вона проживає і за яку заплатила немалі гроші. Головуючий на суді Леонід Островський повірив словам представників ТОВ «Кредо-ІФ», які в судовому засіданні заперечили факт продажу спірної квартири позивачу і оплати за неї. Матеріали кримінальної справи, яка слухається в тому ж суді, до уваги не були прийняті, оскільки у ній ще не було оголошено вироку.
Віра Бойчук, яка живе у двічі проданій квартирі, оскаржила рішення міського суду. Наступне судове засідання Апеляційного суду в Івано-Франківській області з цього приводу призначене на 25 червня. «Правда» слідкуватиме за перебігом судового процесу.
В Івано-Франківську орудують квартирні аферисти, а правоохоронці бездіють?
НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ
Comments are closed.
Україна (чи Уркаїна) яка була при радянській владі, така і залишилася. Бандюги, злодюги, хапули, гопники посідають почесне місце. І всю оту нечисть прикриває така сама нечисть – корумповані чиновники, судді, правоохоронці.
Ну ви що ,хіба не голосували за припиздента Моніку Оманську?