Сьогодні Університет Короля Данила провів ІV Всеукраїнський науково-практичний симпозіум «Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки», в межах якого відбулася онлайн-дискусія «Проблематика відбування кримінальних покарань» за сприяння Харківської правозахисної групи (ХПГ).
Теми для дискусії були обрані вкрай актуальні. Це і «Коронавірус в місцях позбавлення волі як загроза національній безпеці», і «Порушення права на апеляцію для осіб засуджених довічно», і «Стаття 391 КК України як карально-репресивний рудимент радянського минулого». Усі вони потребують вирішення як на законодавчому, так і на виконавчому рівні влади.
Учасниками дискусії стали юрист американського юридичного офісу Стівена Піджеона Віталій Мусієнко, голова комітету з питань пенітенціарної системи, кримінальних покарань та пробації Громадської ради при Міністерстві юстиції Юлія Паскевська, регіональний координатор взаємодії із громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини в Івано-Франківській області Світлана Дем’янчук та ще понад півсотні відомих правників України.
«Теми для дискусії були обрані нами не випадково, адже на сьогодні актуальним є питання протидія коронавірусу, в місцях позбавлення волі він вже присутній, а технічні засоби захисту та виявлення там набагато гірші як щодо персоналу так і осіб, які відбувають покарання. Добре, що в дискусії взяла участь Бородич Наталія Леонідівна – Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представник Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи, яка повідомила, що про цю ситуацію відомо і вона буде контролюватися зі сторони Уповноваженого ВРУ.
Стосовно порушення права на апеляцію для осіб засуджених довічно, то потрібно сказати, що частина з цих засуджених отримали таке покарання ще за попереднім кодексом, який не надавав широких можливостей щодо захисту, а як відомо єдиний інститут, що надає довічно засудженим можливість звільнення від подальшого відбування покарання – помилування – є недієвим (лише один випадок за часи Незалежності).
І третє питання, що обговорювалося – «Стаття 391 КК України, як карально-репресивний рудимент радянського минулого» виявилося найбільш дискусійним, оскільки передбачає відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань, що зрозуміло, в місцях несвободи може призвести до зловживань. Але в цьому випадку потрібно шукати компроміс між захистом працівників таких установ та захистом прав осіб, які відбувають покарання», – розповів проректор з наукової діяльності Університету Короля Данила Олександр Острогляд.
