У Івано-Франківську відзначили Всеукраїнський день усиновлення, він символічно припадає на свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
Служба у справах дітей організувала захід для діток, їх опікунів та прийомних батьків. Рішення усиновити дитину – не просте, однак кількість пар, які його приймають у Франківській громаді збільшується.
«Якщо ми говоримо про останній рік, то в Івано-Франківській міській територіальній громаді є 12 новостворених прийомних сімей, у 3 з яких вже влаштовані діти. Є три сімейні пари, які стали на облік і вже народили дітей, є дві сімейні пари, які в очікуванні дитини, одна пара вагітна двійнею. Якщо говорити про минулий рік, де на обліку було 10 сімейних пар, то на даний період у нас є 35 сімейних пар», – каже начальниця Служби у справах дітей Ірина Рохман.
Історія родини Карп’яків, як неймовірний сценарій фільму. Франківці Тетяна та Василь, одружившись, прийняли свідоме рішення усиновити одразу двох діток: братика і сестричку. Василь Карп’як воював тоді у складі 128 ОГШБр.
Приїхавши вчергове до коханого на схід, дружина запропонувала усиновити дівчинку, яка залишилась без батьків. Виявилось, що Діана, яку обрали з-поміж багатьох діток, має ще рідного брата Данила. Без вагань подружжя прийняло рішення подарувати люблячу родину обом.
«Коли я лежав в госпіталі з контузією в Запорізькій області, дружина приїжджала і ми там вже разом знайшли на сайті діточок. Якраз ми тоді вирішили цих діточок забрати собі. Ми їх двох побачили і вже не могли відмовитися, вони нам зразу до душі припали і не могли відмовитись», – розповідає батько-усиновлювач Василь Карп’як.
«Я – Діана Василівна», – представляється журналістам 5-річна Діанка з Мелітополя, і додає: «Мені добре!».
Після початку повномасштабного вторгнення дитину з Мелітопольського сиротинця перевезли у Львівську область. Її рідного брата – вивезли до Польщі. Однак на початку 2023-го року їхні майбутні прийомні батьки – Тетяна та Василь вирішили зробити найдобрішу справу спільного життя – подарувати щасливе дитинство дітям.
«Я почуваю добре себе, але іноді не слухаюсь. Наша мама і тато дуже добрі. Коли я був в Польщі, мене вже мама забрала. Я дуже щасливий і радий, що побачив вже свою сестричку, свою маму, свого тата», – розповідає 7-річний Данило Карп’як.
З Данилом майбутні батьки вперше познайомилися по відеозв’язку в одній із соцмереж. Хлопчик тоді був у Польщі, тому жінка вирушила до сусідньої країни за майбутнім сином.
«Я поїхала в Польщу на знайомство з Даньою. Він зразу мене сприйняв, зразу зустрів з усмішкою. І перше його слово, спитав: «Коли ти мене звідси забереш?». Ну і потім чоловік написав рапорт, і його відпустили на знайомство з Діанкою. Це вже у березні місяці. Після знайомства ми вже були переконані, що це є наші діти», – розповідає мати-усиновлювачка Тетяна Вовк.
І таких історій чимало. Це великий подвиг наважитися усиновити дитину і подарувати їй гідне життя у сімейному колі – каже міський голова Руслан Марцінків. У День усиновлення в Україні очільник громади подякував та відзначив тих, хто свідомо пішов на цей благородний крок.
«Багато дітей залишилися без родин, без сімей. А це все наші діти, тому дуже важливо, що сьогодні люди беруть усиновлюють дітей, роблять прийомні сім’ї, беруть під опіку. Я дуже вдячний всім, хто сьогодні зробив дійсно подвиг: усиновив дітей або створив прийомну сім’ю, або зробив будинок дитячого типу. Тому ми хотіли сьогодні подякувати усиновлювачам за те, що вони роблять для нашого міста, громади та України. Чим менше буде дітей в сиротинцях, чим менше буде дітей у школах-інтернатах, тим більш щасливіші будуть діти. Тому дякуємо і закликаємо тих, хто має можливості і відчуває в собі силу, ставати усиновлювачем», – резюмує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Захід складався із двох частин. У першій – згадали молитвою тих діток, кого «усиновило небо». Від початку повномасштабного вторгнення через агресію росії загинули 575 маленьких українців.
