У Різдв’яну пору минуло п’ять років, як на російсько-українській війні 12 січня 2015 року поліг одним з перших лікарів Прикарпаття майданівець і фронтовий лікар, випускник ІФНМУ молодший лейтенант Ярослав Чомко «Білий Ангел». До Крихівців-Івано-Франківська на поминальні заходи зібралися друзі і побратими з Києва, Тернополя, Коломиї, повідомляє журналіст Роман Івасів.
Вшанування світлої пам’яті військового медика разом із родиною і друзями полеглого зібрало родини полеглих воїнів Прикарпаття, представників громадських організацій «Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану» і фронтовиків «Добровольчий Український Корпус», ГО «Об’єднання учасників бойових дій добровольців, волонтерів та інвалідів «Легіон Галичина»», ГО «Івано-Франківської обласної спілки членів сімей загиблих, померлих та безвісти зниклих в зоні АТО». Духовенство представили фронтовий капелан Віталій Кузьмин та екс-канцлер Івано-Франківської архієпархії УГКЦ і парох Крихівців о. Володимир Чорній, владу — міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків та представник міністерства ветеранів в Івано-Франківській області Володимир Веркалець. Приїхали лікарі, які були з Ярославом на Революції Гідності у Києві Тамара Воронцова, Ірина Захарченко, Володимир Севастьянов, наш земляк Володимир Кривенко.
«Білий Ангел» – активний учасник Революції Гідності, надавав медичну допомогу майданівцям на Київському Майдані в медичному пункті Жовтневого палацу, потім – в будинку профспілок, згодом – в госпіталі на Прорізній. З Майдану пішов добровольцем на фронт, служив в окремій медичній роті імені Пирогова Національної гвардії України, старший ординатор госпітального відділення. 12 січня 2015-го року, рятуючи життя побратимів в районі бойових дій, молодший лейтенант Ярослав Чомко отримав три кульові поранення несумісні з життям.
«Завдяки ціні крові таких героїв як Ярослав Чомко, сьогодні ми з вами спокійно живемо й у мирі колядуємо, — промовив до присутніх на цвинтарі Крихівців духівник батьків і полеглого Ярослава Чомка отець Володимир Чорній. — Їхні душі, які живуть і які допомагають нам з неба, хочуть від нас, щоб ми у своєму житті чинили правильно і будували ту Україну, в яку вони вірили й поклали за неї своє життя».
«У сина був потужний духовно-національний стержень, — продовжила поминальні слова матір героя Ольга Чомко. — Як глибоко релігійна людина він вірив у Бога, як переконаний націоналіст любив свою націю і поважав інші народи. Коли вчився в медичному університеті, називав його інститутом міжнародних відносин, де на практиці вчаться цієї поваги. Він пішов на Революцію Гідності і на фронт з внутрішніх переконань. Молю Господа, щоб не змарнувалися ті ідеї, за які пішли на Майдан а згодом на війну наші діти і за кращу долю України склали свої голови».
Віце-президент «Всеукраїнського об’єднання медиків Майдану» Ірина Захарченко нагородила посмертно Ярослава Чомка орденом «Сила Милосердя», яку передала Тамара Воронцова в руки матері, та медаллю «За вірність національній ідеї» бітька героя Степана Чомка і Володимира Веркальця за вшанування полеглих українських героїв та посильну громадську працю на патріотичній ниві, а капелана Майдану отця Михайла Дзюбу – медаллю «За служіння Україні».
Окремо варто згадати про громадську працю Степана Чомка як керівника обласної ГО родин полеглих, який відомий активною громадською позицією, відстоюванням інтересів і потреб родин полеглих та їх дітей, вікторинами, турнірами й іншими заходами в пам’ять полеглих героїв нашого краю. Квартиру, яку виділила йому держава, він віддав учасникові АТО, який тепер перебуває на фронті. Лише у такій взаємній підтримці одне одного будемо непереможним народом.
