8 травня, в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні провели посмертний забір нирок та печінки у пацієнта.
Про це повідомили в ОКЛ.
Одну з нирок одразу трансплантували 51-річному коломиянину, який попередньо рік перебував на діалізі. Решту органів відправили до львівських лікарень. Аби ще двоє пацієнтів отримали шанс на повноцінне життя вже з трансплантованою печінкою та ниркою.
Донором став 65-річний мешканець Івано-Франківська, смерть мозку якого лікарі констатували вранці напередодні.
«У цього пацієнта був складний ішемічний інсульт і шансів на його повернення до життя практично не було, — розповідає трансплант-координаторка Лілія Шевага. — Коли ж ми отримали підтвердження смерті мозку й погодження від дружини та двох доньок чоловіка про згоду на посмертну трансплантацію, то приступили до забору органів».
Далі — внесення даних у реєстр, підбір пари донора-реципієнта.
«Тут немає людського фактора — обирає Єдина державна система трансплантації. Потім ми обстежуємо реципієнтів, яких підібрала система, проводимо своєрідний моніторинг, — пояснює Лілія Шевага. — Сама трансплантація триває приблизно три-чотири години — й втомлені хірурги повідомляють команді та родині про успішно завершену справу».
За словами анестезіолога Андрія Олійника, пересадка нирки відбувалася за планом. Для лікаря — це десята операція з трансплантації цього органу.
«Це — не тільки анестезія. Це — інтенсивна терапія. Хворих доправляють на пересадку у важкому стані. У них — порушені функції нирок, вони всі — на гемодіалізі», — розповідає Андрій Олійник.
Зауважимо, що родина донора не знала достеменно чи погодився б їхній батько та чоловік на такий вчинок, але розповідають, що він дуже любив дітей, часто грався не лише зі своїм онуком, але й зі сусідськими дітьми у дворі, тож цінував кожне мале життя своїм приязним ставленням, а отже, кажуть, схвалив би їх рішення в поцінуванні людського життя в такий спосіб, навіть після смерті.
Як зазначає Лілія Шевага, підписані при житті згоди на посмертне донорство дещо полегшують роботу медиків.
