Українська греко-католицька церква та Православна церква України домовилися про створення робочої групи, яка має напрацювати пропозиції календарної реформи до 2025 року
Про це у коментарі “Еспресо.Захід” повідомив керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський, передає Правда.іф.
Раніше Глава УГКЦ Блаженніший Святослав назвав три засади, на яких має ґрунтуватися календарна реформа та зміна Юліанського стилю на Григоріанський в Україні. Перша причина полягає в тому, що оскільки Україна – поліконфесійна країна, перехід варто проводити усіма церквами разом, зауважує отець Тарас.
“Не йдеться про окремі єпархії, які хотіли б перейти, але ми як ціла церква не вважаємо достатнім самостійно перейти на новий календар, ми б хотіли це робити з іншими православними церквами.
Для того, щоб календарна реформа відбулася і посприяла єдності українського народу, оскільки кількісний показник тих, хто наполягає на святкуванні Різдва 25 грудня вже цього церковного року, на заході України значно більший, ніж у решті регіонів, треба прийняти збалансоване виважене рішення спільно усіма конфесіями”, – пояснює отець Тарас Жеплінський.
Друга засада в тому, що змінювати потрібно весь календар, а не тільки дату святкування Різдва. Це важливий аспект, бо з датою Різдва пов’язні інші свята, безпосередньо Благовіщення, яке українська церква відзначає 7 квітня, рівно за 9 місяців до народження Сина Божого. За Григоріанським стилем цей день святкують 25 березня. Тобто весь цикл нерухомих свят, які мають фіксовану дату, так само всі іменини зміщуються на 13 днів, а церковний рік починається не 14-го, а 1-го вересня, зазначає священник.
Ще одна, третя засада календарної реформи – війна в країні, що вимагає мобілізації громадян, натомість перехід на новий календарний стиль у такий період, за словами отця Тарас Жеплінського, є не дуже сприятливим. Календарна реформа в Україні є епохальною за своїм масштабом. Українці ніколи не жили за Григоріанським календарем, люди будуть дезорієнтовані, треба кілька років пережити, щоб звикнути.
“Спроби переходу в Україні були, але вони не завершилися. Як приклад, майже 100 років тому це було в теперішній Івано-Франківській архиєпархії, тоді вона називалася Станіславською. Владика Григорій Хомишин навіть започаткував введення календарної реформи у своїй єпархії, але потім через різні суперечки її не вдалося.
УГКЦ має досвід переходу на новий календар, особливо у діаспорі, зокрема у Північній Америці. При тому, треба бути дуже обережним при переході. Бо є групи людей, які за перехід, а є ті, які кажуть, що не треба переходити. Потрібно не розколоти цих людей між собою. Те, що, наприклад, ми бачили у Чикаго, де дві українські великі греко-католицькі церкви, розташовані через 100 метрів одна від одної, навіть сьогодні живуть за двома різними календарями”, – каже отець Тарас.
Якщо єпископ хоче перейти на новий календар у своїй єпархії, він має канонічне право, проте це радше буде служити для поділу, але не для єднання, додає священник.
Він також нагадав, що 24 грудня відбулася зустріч Блаженнішого Святослава з Митрополитом Епіфанієм, на якій вони погодилися створити спільну робочу групу, яка має напрацювати пропозиції для проведення в Україні календарної реформи. Результати подадуть предстоятелям та синодам єпископів обох церков, і планують це у межах святкування 1700-ліття Першого Вселенського Собору, який відбувся в 325 році. Його відзначатимуть у 2025 році. Водночас стверджувати, що перехід на новий календар в Україні відбудеться саме у той час, не можна. Отець Тарас Жеплінський вважає, що зміна календаря може бути й пізніше.
