У Києві та інших містах України опалення та гаряча вода можуть подорожчати на 30-40% уже з 1 жовтня. У деяких регіонах тарифи виростуть ще більше. Наприклад, у Чернівцях, де був найнижчий тариф на опалення по країні, вартість збільшиться аж на 70%.
Чому дорожчає опалення і гаряча вода, а також скільки платитимемо взимку – дізнавався OBOZREVATEL.
Як встановлюють тарифи?
Тариф на опалення розраховується за однією і тією ж методологією для різних підприємств, так само і з гарячою водою. Серед основних складових тарифу:
- заробітна плата співробітників;
- податки;
- витрати на поточний і капітальний ремонт;
- електроенергія;
- холодна вода;
- газ.
Основною складовою тарифу є саме ціна на газ. За словами експерта аналітичного центру Асоціації міст України Олега Гарніка, вона становить 60-80% вартості тепла та води, залежно від підприємства й обладнання.
Чому дорожчає опалення та гаряча вода?
Останнім часом у зв’язку з тим, що набули чинності зміни до закону “Про житлово-комунальні послуги”, а також через коронакризу зростання комунальних тарифів було фактично заморожене.
“Для багатьох підприємств два роки тарифи не переглядалися, – говорить Гарник. – Водночас росли мінімальні зарплати, вартість електроенергії – усі ці складові в тарифі не враховані”.
Крім того, з 20 травня Кабінет міністрів скасував спеціальні зобов’язання (ПСО) для НАК “Нафтогаз” продавати природний газ виробникам теплової енергії за фіксованою ціною. Якщо раніше, за словами Гарніка, в тариф була закладена ціна близько 4 грн за кубометр газу, то тепер в умовах ринку “Нафтогаз” встановив ціну для тепловиків на рівні 7,42 грн за кубометр.
Але і це ще не все. До вартості газу в тарифі додався новий пункт – розподіл. Його ціна також за останній рік зросла в кілька разів і практично не врахована. “Якщо раніше розподіл коштував 60 копійок, а зараз 2-2,5 грн – це вплине на тариф. Тому до вартості газу ми додаємо ще послуги з розподілу”, – говорить Гарник.
З огляду на ці фактори, зростання тарифів було неминучим. Адже якщо підприємства працюватимуть собі на збиток, то буквально через місяць вони припинять надавати послуги.Скільки платитимемо взимку?
Для кожного підприємства зростання тарифу буде індивідуальним, адже у всіх різні витрати. Наразі далеко не всі теплокомуненерго підписали договір на постачання газу з “Нафтогазом”, тому в них ще немає кінцевої ціни ресурсу і вони не можуть сформувати тариф.
“У містах, де тариф на опалення не піднімали, останні 2-3 роки не проводилася модернізація теплокомуненерго, тарифи зростуть більш ніж на 60 або навіть 70%, – розповідає глава департаменту житлово-комунальної інфраструктури Громадської ради при КМДА Олег Попенко. – Це стосується багатьох міст на заході України, де підтримувалася досить низька ціна на гарячу воду й теплопостачання”.
Зокрема, в Чернівцях уже заявили про зростання тарифу на 70%. У Києві, на думку Попенко, опалення може подорожчати більше, ніж заявлено, – до 45%. Якщо взяти центральну Україну, наприклад, Кременчук, то там тариф готуються збільшити на 53%.
Попенко підрахував, що з нового опалювального сезону в тих містах, які заявили про зростання тарифів, домогосподарства будуть у середньому платити за опалення 50-55 грн з квадрата опалювальної площі.
Згідно зі статистикою UTG, середня площа однокімнатної квартири – 40 кв. м. Відповідно:
- опалення для “однокімнатки” в середньому коштуватиме щонайменше 2 000;
- для двокімнатної (63 кв. м) – 3 150 грн;
- для трикімнатної (80 кв. м) – 4 000.
“Цілком можливо, що в малих містах, де не буде когенерації (спільна генерація електроенергії та тепла. – Ред.), де немає грошей у бюджеті на покриття витрат, ситуація буде набагато гірша. Це, наприклад, такі проблемні міста, як той же Світловодськ”, – додає Попенко.Чи можна уникнути подорожчання?
Виходячи з державної політики, зростання цін на тепло та гарячу воду – закономірне явище. Але об’єктивно для більшості українців ці тарифи просто непідйомні.
Раніше цінову різницю компенсували на місцях. У минулому опалювальному сезоні Асоціація міст України та органи місцевого самоврядування уклали меморандум з урядом. Згідно з ним, місцева влада зобов’язувалася не піднімати тарифи, а уряд повинен був вирішити проблему з боргами на ринку теплопостачання.
“Опалювальний сезон 2020-2021 років “витягли” завдяки ресурсам місцевого самоврядування, – розповідає Гарник. – Вони з власних бюджетів дотували підприємства, щоб ті пройшли опалювальний сезон, а в населення не було додаткових витрат. Меморандум ми та органи місцевого самоврядування виконали, а держава – ні”.
Наразі тепловики знову отримують дотації з місцевих бюджетів, щоб підготуватися до опалювального сезону. Ще одну зиму компенсувати витрати підприємств теплопостачання місцева влада не готова. Експерти сходяться на думці, що зараз вплинути на ситуацію з тарифами може тільки держава. Зменшити вартість опалення для населення можна лише в тому разі, якщо центральна влада знову втрутиться й почне регулювати ціни на газ і його доставку для тепловиків.
“Виходом може бути введення річної або трирічної ціни з більш привабливими умовами договору, – заявляє координатор житлово-комунальних і енергетичних програм громадянської мережі “Опора” Тетяна Бойко. – Це можливо, якщо “Укргазвидобування” буде безпосередньо продавати газ теплокомуненерго на біржі за специфічною ціною. Таким чином вдасться дещо здешевити вартість опалення. Але це не зовсім ринковий механізм і не зовсім правильне рішення в довгостроковій перспективі”.
Висновки:
- Зростання тарифів б’є не тільки по громадянах, а й по державному бюджету. Що вищі тарифи, то більше громадян потребуватиме субсидій та звертатиметься по них. Відповідно, більші суми доведеться шукати й покривати. Тому в “здоровій” ситуації на ринку теплової енергії повинні бути зацікавлені всі сторони, зокрема і держава.
- Регуляція з боку держави – завжди тимчасове явище. Тепломережі та житлові будинки повинні пройти процес модернізації, щоб тепловтрати стали мінімальними й мешканці будинків і комунальники змогли отримати адекватні тарифи на послуги теплопостачання.
Нагадаємо До уваги прикарпатців: який тариф на газ із 1 липня
