Народна депутатка з Івано-Франківська Оксана Савчук закликає не впроваджувати реформу середньої та старшої школи, поки в Україні війна.
В Україні продовжується реалізація реформи середньої освіти, що розпочалась у 2016 році. На старті – реформа старшої школи. Вже з наступного навчального року з держбюджету не будуть фінансувати маленькі школи, в яких навчатимуться менше 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року — тих, де менше 60 дітей. Це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки на рівні 5 — 11 класів, пише Правда.іф з посиланням на Версії.
«До розрахунку освітньої субвенції кожної громади додано всіх дітей шкільного віку. Тобто громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи. Це означає, що місцеві органи самоврядування можуть вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів», – пояснили в уряді.
Народна депутатка Оксана Савчук вважає, що впровадження цих змін вб’є невеликі села, особливо в гірській місцевості.
«Рішення Міносвіти щодо закриття шкіл з 1 вересня 2025 року, де навчається менше 45-ти дітей, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб запустить процес занепаду та зникнення сіл», – вважає депутатка.
Громади сьогодні мають вирішити проблему або з довезенням учнів, або з фінансуванням малих шкіл.
«Це великі виклики перед громадами. Міністерство освіти пропонує створювати опорні школи та довозити дітей», – каже Оксана Савчук.
Депутатка відмічає, що організаційні моменти з перевезення дітей до опорних шкіл на відстані до 30 км покладається на органи місцевої влади.
«Ви собі кожен можете уявити, що таке зранку щодня перевозити дитину шкільним автобусом, разом з тими вчителями, які там би мали бути. Це ми не говоримо про особливості зимового періоду, коли в нас в гірській місцевості дороги часто переметені», – каже Оксана Савчук.
Та не тільки стан доріг впливатиме на довезення учнів до шкіл, а й стан самих шкільних автобусів.
«Тут насправді виникає занепокоєння за доступність базової освіти для дітей, бо за десятиріччя роботи в регіонах з тими, чиї діти користувались послугами «шкільного автобуса», від сходу до заходу ситуація схожа – навчання учня залежить від технічного стану автобусів (як розумієте, йдеться не про найкращі та найновіші взірці транспорту), наявність пального, інших розхідників, сприятливої погоди й тому подібне», – відмічає парламентарка.
Оксана Савчук вважає, що реформу потрібно відтермінувати.
«В час війни такі постанови, які сприятимуть тому, що старші школярі мають переїжджати в опорні школи, не дають позитивних сигналів як мінімум тим людям, які сьогодні виїхали. За кордоном перебуває більше десяти тисяч дітей шкільного віку. Частина цих дітей зараз є на онлайн-навчанні в Україні, а це свідчить про те, що ці діти планують повернутися в Україну», – каже парламентарка.
«Я все ж таки вважаю, що дати дітям базову освіту – це обов’язок держави. Тому нам усім потрібно сьогодні, починаючи з низів, з громад, і закінчуючи Верховною Радою та Кабміном, вносити зміни в дану постанову і взагалі забирати ці речі як мінімум до завершення воєнного стану», – додає Оксана Савчук.
Депутатка повідомила, що сьогодні офіційно вже відомо про 8 шкіл на Прикарпатті, які найімовірніше будуть закриті.
«Ми розуміємо, що постанова не має зворотної дії, і щороку кількість шкіл в області буде зменшуватись. Бо якщо з 2026 року в школі в 5-11 класах навчатиметься 59 учнів – вона вже не отримає державну субвенцію», – додає парламентарка.
На думку Оксани Савчук держава зараз має шукати механізми, щоб зберегти українські села, а не знищувати їх. Бо якщо не буде школи, не буде й села.
«Коли ж йдеться про справедливий механізм можливого закриття шкіл, то без згоди батьків таке рішення не можна ухвалювати. Зрозуміло також, що для гірської місцевості та прифронтових районів ліквідаційний поспіх теж недоречний. Одним словом, нині потрібно відроджувати українське село, а не знищувати його освіту і культуру. Переконана, що саме школа може стати точкою опори та місцем соціальних змін у селі. Саме так раджу дивитись МОН на це питання. Закрити може кожен, а зберегти і змінити – це під силу тим, хто бачить своє майбутнє в Україні», – резюмує депутатка.
