Вважається, що війна – не час ризикувати грошима, бо невідомо, що буде завтра. Разом з тим в Івано-Франківську цього літа відкрився з десяток нових закладів харчування, не кажучи вже про інші сфери бізнесу. То може – коли як не зараз?
До того ж, Франківськ – відносно безпечне місто, яке прийняло тисячі українців з інших областей і має перспективи розвитку. А державні кредити можуть допомогти розпочати власну справу. Головне – врахувати ризики. Репортер розповідає, з чого почати.
Франшиза під час війни
«Паляниця» – заклад швидкого харчування, де готують традиційну кухню Галичини – відкрився у червні на Вічевому майдані у Франківську. Готують тут смачно й недорого, а в центрі міста таких закладів небагато.
Кафе відкрили Михайло Кретович і Тарас Іщенко. Це їхній перший заклад харчування. За словами Михайла Кретовича, такий формат вони планували ще до війни, тільки назва мала бути інша. Навіть важкі часи не змусили відмовитися від планів.
Ще до війни ми виграли тендер на оренду цього приміщення, яке належить «Укрпошті», – каже Михайло Кретович. – Коли почалися бойові дії, все стало на паузу. Та через два місяці ми все зважили та вирішили відкриватись. Частково побачили, що населення міста збільшилось, бо приїхало багато переселенців. Десь півтора місяця робили ремонт, реконструкцію. А 19 червня відкрилися: спочатку в тестовому режимі, потім у звичному. Назва вже з’явилася сама по собі.
Асоціація зі скоринкою хліба відображаються і в інтер’єрі: теплі коричневі й жовті кольори, пшениця на столиках. На одній із стін – старі фотографії Франківська, які знайшли в архівах. Крім того, в «Паляниці» відкрита кухня, тому відвідувачі можуть бачити, як готуються страви. З 19:00 до 20:00 діє знижка 50% на все, бо щодня асортимент міняється.
У нас не просто українська кухня, а кухня Галичини. Історично склалося, що тут залишили свої сліди різні культури та країни. Абсолютно всю продукцію виробляємо тут, включно з десертами, випічкою, – розповідає Тарас Іщенко. – Клієнти у нас дуже різні. Незважаючи на стереотип, що все заполонив стріт-фуд, приходить молодь, замовляє перше, друге. Звісно, багато офісних працівників, бо близько й зручно.
Тепер планують створювати франшизу й відкривати заклади в інших регіонах України або в ЄС.
Асортимент страв підлаштовуватимуть під регіон, але основна концепція бізнесу буде єдина.
З ближчих планів – майстер-класи для дітей.
На них усі охочі зможуть навчитися готувати традиційні українські страви: борщ, вареники. Власники кажуть, не жаліють, що зважилися відкрити бізнес у воєнний час.
Звісно, у нас було відчуття, що ризикуємо. Тому хвилювалися. Але вирішили рухатися вперед. У будь-якому разі економічний фронт теж є важливий, – говорить Тарас Іщенко. – Тим, хто хоче зараз відкривати бізнес, варто добре все обдумати. Але якщо людина чітко розуміє, що бачить в кінці шляху, хай рухається вперед.
Ми перебуваємо у відносно безпечному регіоні, це свого роду тил, – додає Михайло Кретович. – Країна міняється, до Франківська вимушено переїхало багато людей. Думаю, навіть після перемоги та деокупації наших територій захід України стане економічним локомотивом – хоч ще недавно вважалося навпаки. Тож з часом все більше інвесторів будуть приходити у західні області, зокрема у Франківськ.
Не знаєш, що буде завтра
Іншим війна таки завадила вести справи. Уляна Чабан, співвласниця франківського салону краси BalBao, розповідає, що у перші тижні після початку вторгнення її бізнес переживав важкі часи. Спочатку їм з чоловіком доводилося виходити на роботу удвох, бо персонал або роз’їхався, або ж мав інші турботи.
Вважається: твій бізнес – ти собі працюй. Я розумію людей у такій ситуації, всім було страшно, – каже Уляна. – Дехто виїхав за кордон ще у березні, потім повернувся, дехто планував виїхати з України ще до 24 лютого, і війна стала поштовхом це зробити.
Також втратили більше половини клієнтів, особливо чоловіків, багато з яких пішли воювати.
Зараз у салоні все добре, знайшли нових працівників, зокрема переселенців. З’явилися й нові клієнти.
У нас уже є дуже багато нових клієнтів, які стали постійними, – розповідає жінка. – Люди знаходять нас в інтернеті, по відгуках. Є й ті, чиї майстри виїхали за кордон, тому вони шукають нових. Особливо це поширена ситуація у сфері манікюру.
Все ж ті, хто хоче зараз відкривати бізнес, за словами підприємиці, мають все дуже добре зважити. Бо ситуація тепер надто непередбачувана.
Буває, будуєш плани на майбутнє, думаєш, чи брати кредит на розвиток бізнесу, а потім лунає сигнал тривоги і повертає до реальності. Тоді ти вже сумніваєшся, що буде завтра. Настільки нестабільно, як зараз, я себе ще ніколи не почувала, – говорить Уляна.
Онлайн або у ЦНАПі
Тим, хто проаналізував усі ризики й таки наважився відкривати власну справу, юридично оформити все нескладно. Зареєструвати юридичну особу або фізичну особу-підприємця зараз можна у ЦНАПі або онлайн на порталі чи в додатку «Дія». За словами директора франківського центру надання адміністративних послуг Богдана Пителя, з собою треба мати паспорт та ідентифікаційний код.
Державний реєстратор вносить відомості у систему. Якщо ви знаєте, яким видом діяльності будете займатися, вказуєте його. Якщо ні, працівник вам допоможе підібрати, – каже Богдан Питель. – Ці види діяльності (КВЕДи) можна додавати чи забирати у будь-який час, при потребі. По завершенні реєстрації працівник видає виписку з реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців. Тоді ФОП уже може укладати різні угоди й здійснювати підприємницьку діяльність.
Ще легше це зробити онлайн на порталі «Дія» або у мобільному застосунку «Дія» після реєстрації. Там можна формувати різні витяги, виписки, оплату податків. Усе залежить від підприємця: комусь зручніше онлайн, хтось хоче отримати додаткову пораду в ЦНАПі. Але є різниця.
На порталі «Дія» ви можете зареєструватися по всій території України. А у ЦНАПі реєструють виключно по території Івано-Франківської області. Ми не можемо зареєструвати бізнес в інших регіонах, – пояснює Богдан Питель. – Виняток – юридичні й фізичні особи-підприємці у Криму, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Харківській областях. Їх перереєстровуємо незалежно від місця реєстрації.
З 1 січня по 31 серпня 2022 року в Івано-Франківську зареєстрували 183 юридичні особи і 793 ФОПів. Припинили діяльність 33 юридичні особи і 679 ФОПів. Левова частка закриттів припала саме на період з 24 лютого, але й відкривалися більшість уже під час повномасштабної війни, коли запрацювали реєстри.
Кредити – для досвідчених
Щоб стимулювати українців відкривати бізнес під час воєнного стану, а не виїжджати за кордон, держава намагається підтримувати підприємців кредитами. Зокрема, уже відома програма «5-7-9», за якою бізнес може отримати кредит під 0% річних на час воєнного стану та один місяць після його скасування. Максимальна сума, яку можна позичити у банку, – 60 млн грн.
Також підтримують грантами, наприклад, на тому ж таки порталі «Дія». Потрібно подати заявку, прикріпити бізнес-план і поставити електронний підпис. Якщо заявку схвалять, отримані кошти можна витратити на купівлю чи лізинг обладнання, сировину, орендну плату (не більше 25% від суми гранту). Та треба виконати зобов’язання перед державою: створити хоча б одне робоче місце, здійснювати діяльність не менше трьох років, сплачувати податки в бюджет. Якщо не виконати – суму гранту доведеться повернути.
Як пояснює засновниця та директорка компанії Fin Impact, бізнес-консультантка Галина Гривнак, для тих, хто вперше відкриває власну справу, більше підійдуть гранти, ніж кредити.
Початківці, які придумали стартап, дуже рідко вміють скласти фінансову модель, написати обґрунтування. Їм з банками найважче працювати. Таким підприємцям я б радила звертатися до грантових програм, – каже Галина Гривнак. – Зовсім по-іншому, коли людина чи партнери уже мають бізнес, але хочуть відкрити новий. Вони можуть поручитися перед банком своєю репутацією та досвідом. Їм більш охоче дають кредити.
А от у програми «5-7-9» високі вимоги по фінансових показниках. За словами бізнес-консультантки, їм потрібне обґрунтування, і банки дуже критично підходять до розгляду ризиків.
Зараз час непевний, особливо у плані валютних курсів. Хоч це державний кредит, банк є посередником, – пояснює Галина Гривнак. – Потім держава компенсує банку ці фінансові витрати, але значно пізніше. Та якщо є добре обґрунтування, підприємці отримують цей кредит. Тут уже стоїть питання, наскільки прозоро ведеться бізнес. Бо такими маловідсотковими кредитами держава намагається зацікавити підприємців вести справи офіційно.
Хороший час для бізнесу
За словами Галини Гривнак, навіть під час воєнного стану, в її фірмі отримують консультації багато людей, які хочуть почати власну справу.
Зараз дуже хороший час, щоб починати бізнес, – стверджує бізнес-консультантка. – По-перше, ринок є відкритий до нових ініціатив і дуже доброзичливий. Дуже багато бізнесів ослабли і звільнили ринок. Це логічно, що на їхнє місце стануть нові.
Як пояснює Галина Гривнак, зараз горизонт планування став коротшим. Стратегією нехтувати не можна, але треба розділяти майбутній курс на менші проміжки й переглядати ризики у кожній з точок.
Зараз багато майбутніх підприємців хочуть все обрахувати наперед. Підхід став більш свідомим, – каже Галина Гривнак. – Крім того, багато людей повернулися з-за кордону. Вони побачили Європу не лише туристичну, а й буденну, зробили для себе певні висновки. Багато хто почав цінувати те, що ми маємо. Бо раніше український бізнес отримував більше критики, порівняно з європейським і американським. Зараз усе навпаки.
Авторка: Ольга Романська
