-РЕКЛАМА-

РЕКЛАМА

Актуально зараз

-Реклама-spot_img

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

-Реклама-spot_img
spot_img

Усі три великодні днини люди після служби Божої довго не розходилися. Старші стояли гуртами навколо храму, спілкувалися, співали, жартували, кликали одні одних у гості.

Дівчата й хлопці ходили рядами навколо церкви, співаючи великодніх пісень. Діти дзвонили в дзвони.

Інформатор з посиланням на книгу Миколи Савчука “Великдень на Коломийщині” розкаже, як забавлялися у Великдень наші предки, пише Правда.іф.

Найбільша кількість людей збирається коло церков у великодній вівторок. У давнину молодь цієї днини найбільше гралася й співала великодніх пісень.

- РЕКЛАМА-

Існувала традиція, за якою у великодній вівторок дівчата й молоді господині вперше співали десь запозичених чи складених у селі великих пісень-хронік, які розповідали про місцеві трагічні події.

Великодні пісні, звані подекуди в Галичині гагілками чи гаївками, на Коломийщині називають переважно перепілоньками або великодними співанками. Вони не є такими відомими й розповсюдженими як, наприклад, колядки, а це дає підставу припускати, що наші різдвяні традиції, колядки і щедрівки є давнішими за великодні традиції й пісні.

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

Великдень у с. Печеніжин Коломийського р-ну Станіславської обл., 1965 р.Особистий архів Василя Гаврищука

Великодні пісні, які співали на Коломийщині, а подекуди й співають досі, поділялися на ті, які співали просто в колі, в гурті, за столом, і на пісні, які співали під час ігор. Частина з таких пісень має дохристиянські мотиви, частина – християнські, а деякі увібрали в себе й одне, й інше.

Краєзнавці записали на Коломийщині багато великодніх співанок: «Ой, на горі жито, жито», «Вже ближитсі Живний четвер», «А Питниці Великої, «Пречиста Сина мала», «Із суботи на неділю», «Ой кувала зозулечка», «А я була в садочку», «Ой зацвили фіялочки», «Ой зацвила черемшина в лузі», «Чернушко-душко», «Ходит сербин по зарінку», «Ци я в лузі зелененькім не калинка була», «Ой до двору кирниченька», «Стояла-м на колодці», «Цвите горох» та інші.

Великодні ігри на Коломийщині умовно можна поділити на дуже давні, можливо, з дохристиянських часів, і нові; на такі, які супроводжуються співом, рухами і жестами; на такі, в яких є лише слова-команди; на ігри, які занесені в кінці XIX ст. – в першій третині ХХ ст. вояками з війська, членами різних громадських організацій і товариств.

У ХХ ст. на Коломийщині на Великдень ще гралися, а подекуди граються й дотепер: «Воротарьи», «Тучки», «В колі», «Кривого танцю», «Огірочки», «Ріда», «Рідочка», «Кози»; «Третяка», «Пірʼїночки», «Жука», «Воробієйка», «Доста», «Фусточки», «Вербової дощечки», «Гудза», «Неволі», «Деркачь», «Шьикала», «Пипк», «Марган-ць», «Гурк», «Кельмана» («Джельмана»), «Лубка», «Кони», «Вулички», «Ятура», «Перепілки», «Грушки», «Купочки», «Горшика», «Слоньи» та інших. А також «Ідут лози», «Ідут кривої лози», будують «Дзвінницю» чи «Оборіг», «Вежу», «Водьи коньи», «Носьи мерцьи».

Як «Водили коньк» («Водили коня»), збиралося все село. І хоч атеїстична влада закрила церкву, однак люди на Великдень сходилися до храму, співали, гралися й спілкувалися.

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

Кульмінацією великодніх ігор коло церкви у с. Кийданці було «Водити коньк», з яким тричі обходили церкву. Це була імпровізована вистава з жартами, яка викликала загальний сміх. «Коня» робили в когось вдома. Два чоловіки клали собі на плечі легеньку драбинку і накривалися веретою, рядном. Передній брав у руки соломʼяну голову «коня» на патику і вертів нею, а задній крутив хвостом з прядива, поклавши його собі через плече. На драбинку сідав вершник, ніби на спину коня. Він одягався кумедно: брав бисаги на плече, в руках мав батіг, яким бив «коня», а деколи й молодиць. Четвертий чоловік вів «коня» за вуздечку, тримав у руках прутик, хльоскав ним «неслухняного коня», коли той брикав, або гла- див рукою по гриві, яка була зроблена з прядива.

Фото з Локальної історії та мережі:

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

Великодні забави, жінки у колі грають “Третій лишній”, с. Печеніжин Коломийського р-ну Івано-Франківської обл., 1970 р. Особистий архів Василя Гаврищука

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

Великодні забави, сачуть “Лози”. На передньому плані: Василь Якубяк, другий Юрій Грабовецький, м. Печеніжин Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1934 р. Особистий архів Василя Гаврищука

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

Дівчата співають і граються “Огірочки”, Великдень, смт Печеніжин, 1940-ві.

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

Співають і граються “Огірочки”. Великдень, с. Нижній Вербіж, поч. 1960-х (фото Івана Лудчака)

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

Парубки “ідут “Кривої лози”, Великдень, с. Великий Ключів, кін. 1950-х рр.

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

фото Івана Лудчака

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

фото Івана Лудчака

Великдень на Коломийщині: як забавлялися наші предки

фото Івана Лудчака

НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ

Світлана Якимчук
Світлана Якимчук
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Правда іф.юа. Випускник філологічного факультету Прикарпатського національного університету
-Реклама-

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні