Вічні знижки, пиво, оголені жіночі та чоловічі тіла…
Досить часто можна побачити плакати з такими зображеннями на білбордах та рекламних вивісках. Тому журналістка WestNews вирішила дізнатися, чи порушують в Івано-Франківську рекламодавці законодавство України та яке ж покарання очікує на порушників.
Контроль за рекламою здійснюється органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Сектор контролю за рекламою в Івано-Франківську створили у липні 2017 року.
Як розповіла завідувач сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Валентина Сенчук, у нашому місті найбільше рекламують будівельні компанії, тому саме у цій сфері і є найбільше порушень.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
“Буває, що рекламодавці порушують ЗУ “Про рекламу”. Вони не зазначають номер ліцензії та хто її видав. Це стосується як і реклами на білбордах, так і в друкованих ЗМІ. Коли ми почали працювати над цією проблемою, то порушення суттєво зменшилися”, – розповідає вона.

Ще одна проблема міста – це вічні знижки та розпродажі.
“В Івано-Франківську рекламу знижок можна побачити на кожному кроці. Порушення не в тому, що вони є, вони мають право існувати, але є певні вимоги щодо змісту такої реклами. Так як розпродаж і знижка – тимчасові явища, така реклама має містити дати початку і закінчення акції, співвідношення ціни теперішньої до попередньої. Якщо ж цих вимог не дотримано – це порушення законодавства України”, – зазначає Валентина Сенчук.
Крім того, зараз посилено контроль за рекламою тютюнових виробів, алкоголю та лікарських засобів.
“На сьогоднішній день в Івано-Франківську реклами тютюну практично немає. А щодо алкоголю, то з 1 липня 2016 року пиво прирівняно до алкогольних напоїв, а законодавством України заборонено рекламувати алкогольні напої. Коли ми почали досліджувати рекламу у місті, то в нас, на жаль, реклама пива є. Від початку року ми завели уже п’ять справ щодо такої реклами. Для того, щоб зменшти вживання алкоголю, особливо неповнолітніми, ми приділяємо значну увагу саме цьому напрямку”, – наголошує завідувач сектору контролю за рекламою.
Рекламу пива, наприклад, в одному з магазинів міста наклеїли на дверях. Буває, що заклеють повністю вітрини. А підприємці пояснюють, що плакати з алкогольними напоями наклеїли ще пару років назад, а після нововведень в законодавстві їх ніхто не зняв, адже раніше не було сильного контролю.
Нагадаємо, що нещодавно мер Івано-Франківська Руслан Марцінків обурювався рекламою, де зображені оголені дівчата. За його словами, не може таке висіти в центрі міста.
Та як з’ясувалося на семінарі на тему «Попередження проявів сексистської реклами: інструменти місцевих органів влади та взаємодія із громадянським суспільством», така реклама не є дискримінаційною. Реклама не порушує належної практики маркетингу лише тим, що вона зображує оголених чи умовно вдягнених жінок чи чоловіків, якщо не принижує гідності зображених чи згаданих у рекламі людей.
На семінарі Ірина Перевозова, завідувач кафедри маркетингу та контролінгу Інститут економіки та управління в нафтогазовому комплексі ІФНТУНГ, розповіла за якими критеріями можна визначити дискримінаційну рекламу:
- оголена людина використовується як створення, прикраса чи сексуальний об’єкт, а продукт чи послуга напряму з необхідністю оголення чи тілесністю не пов’язані;
- реклама принижує значимість чи розумові здібності представників тієї чи іншої статі;
- у принизливий для жінок чи чоловіків формі згадуються натяки на статеві стосунки та сексуальність людей;
- зображено агресію чи насильство однієї статі над іншою.
А за словами проектного координатора Представництва Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні Олени Давліканової, твердження, що секс продає, було актуальним для минулого покоління:
“В нас у суспільстів є стереотипи, які не дозволяють людині повністю вікрити свій потенціал. В Європі, наприклад в Парижі, заборонено розміщувати сексистьску рекламу на білбордах. Суспільство перестає сприймати таку рекламу. Крім того, сьогодні з’явилися нові тренди в рекламі”.
“Зараз в нас є одна скарга щодо сексистської реклами. Вона надійшла від ГО Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» і стосується клінінгової компанії, яка розташована в Івано-Франківську. Цю рекламу визнано дискримінаційною та такою, що порушує етичні та моральні норми. Зараз проводимо розшук винних осіб”, – повідомила Валентина Сенчук.
“Крім того, мене поінформували, що неподалік магазину «Арсен» розмістили на білборді рекламу одягу дизайнера Андре Тана. На плакаті – оголені жінка та чоловік. Суть реклами – купляєш одяг жінці, залишишся сам голим”, – додає вона.
Ще одне порушення в Івано-Франківську виявили минулого року щодо реклами із зображенням зброї, яка знаходилася на білборді на вулиці Галицька неподалік дитячого майданчика.
“Відповідно до законодавства України, не можна в рекламі використовувати зброю: ні справжю ні іграшкову. А підприємець вирішив таким чином зробити рекламу свого магазину. Коли ми почали проводити розслідування, він повідомив, що це реклама не їхня, а конкуренти, мабуть, замовили. Неможливо встоновити чи це правда, чи ні. Тоді ми вирішили знайти власників конструкції. З’ясувалося, що бігборд встановили без дозволу. В цій ситуацій не вдалося знайти винних, але в той час, як проводилася пошукова робота – хтось зняв заборонену рекламу”, – розповідає Сенчук.
Яке ж покарання очікує на порушників?
Управління захисту споживачів може покарати рекламодавців чи розповсюджувачів реклами фінансово.
Якщо визначена вартість реклами – штраф накладається в п’ятикратному розмірі від цієї вартості. Якщо ж інформації щодо ціни реклами підприємці не надають, то виноситься штрафна санкція у розмірі сто неоподаткованих мінімумів – 1700 гривень.
“Ми накладаємо штрафи, щоб навчити рекламодавців та дати зрозуміти, як робити не можна. Крім того, ми очищуємо місто від великої кількості реклами”, -зазначає Валентина Сенчук.
Юрій Сахно, головний фахівець відділу контролю за рекламою та дотримання антітютюнового законодавства Держспожислужби, розповів, що загальна сума штрафів накладена стосовно гендерної нерівності в Україні становить 38 тисяч гривень.
А на думку Олени Давліканової, потрібно збільшувати фінансове покарання, і тільки тоді дискримінаційної реклами в Україні поменшає.
Підготувала Тетяна КУЛІКОВСЬКА