Від початку 2021 року поліцейські склали й направили до суду вісім адміністративних протоколів за булінг у ліцеях і гімназіях Івано-Франківщини. Ще один перебуває на розгляді у поліції.
Про це Суспільному розповіла начальниця відділу ювенальної превенції Нацполіції області Алла Бойчук.
За її словами, через карантинні обмеження і дистанційне навчання кількість звернень до поліцейських зменшилася. Адже булінг поліцейські кваліфікують тоді, коли учні вчиняють його в освітньому середовищі.
“Упродовж цього року поліція отримала 50 заяв щодо конфліктів у навчальних закладах на території області. Але ми склали вісім адміністративних протоколів за статтею “Булінг” і направили на розгляд до суду. Ще один матеріал наразі перебуває у нас на розгляді. У ньому чітко вбачаються ознаки булінгу на території Івано-Франківська. Однак батьки правопорушника перебувають на лікуванні, тому ми ще не склали протоколи про притягнення їх до адміністративної відповідальності”, — каже Алла Бойчук.
Начальниця відділу ювенальної превенції Нацполіції області каже, що булінг має чіткі ознаки й відрізняється від звичайного конфлікту:
- системність протиправних дій, вчинених щодо конкретної дитини;
- наявність трьох сторін – кривдник, потерпілий та спостерігачі;
- дії або бездіяльність, які завдали або психологічної травми, або фізичної шкоди потерпілому;
- приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника.
“Тому у кожному випадку ми з’ясовуємо всі обставини, у навчальному закладі засідає відповідна комісія з розслідування фактів булінгу. Школа дає нам висновок про те, чи є ознаки булінгу у діях тієї чи іншої дитини. Один з івано-франківських закладів надав нам висновок, що ознак булінгу у діях учня не вбачає. Але за зібраними матеріалами ми не погодилися з рішенням комісії цього навчального закладу і притягнули батьків до відповідальності. Ми склали протокол, направили до суду, і суд погодився із нашим висновком. Тепер батьки сплатять штраф”, — каже Алла Бойчук.
За її словами, відповідальність за булінг, що вчиняє дитина до 16 років, несуть батьки. Штраф за таке адміністративне правопорушення складає від 860 до 1 700 грн.
Дитяча психологиня Аліна Касілова у коментарі Суспільному розповіла, що зараз збільшується кількість кібербулінгу, тобто цькування у соцмережах.
“Діти багато спілкуються між собою у чатах, можуть обирати жертву, створюють образливі “мемчики”. Також знімають відео з цькуванням і виставляють це в YouTube чи в Instagram, прагнучи таким чином збільшити свою популярність”, — розповідає Касілова.
Начальниця відділу ювенальної превенції Нацполіції області Алла Бойчук каже, що за вчинення кібербулінгу також передбачена відповідальність.
“Маємо на сьогодні одне звернення від батьків. Вони надали нам скріншоти. Але випадок не системний, тому немає ознак булінгу. Ми притягнули батьків до адміністративної відповідальності за неналежне виконання обов’язків щодо виховання дитини. Ситуація наразі у нас на контролі та на контролі навчального закладу. Якщо це повторюватиметься, це вже буде кваліфікуватися за іншою статтею”, — каже поліцейська.
Для того, щоб довести випадки кібербулінгу, потерпілому потрібно робити та зберігати скріншоти спілкування, радить Алла Бойчук. Що ж до конфліктів у ліцеях та гімназіях, насамперед варто звертатися до адміністрації, а потім і до поліції. Якщо керівники закладу замовчують і не реагують на випадки булінгу у школах, їх теж можуть притягнути до адміністративної відповідальності.
