Церква перебуває в аварійному стані. Повністю зруйнований дах, пошкоджений фундамент та стіни.
Для ремонтно-реставраційних робіт потрібно мільйони гривень з місцевого бюджету, передає правда ІФ з посиланням на ГК
Міська рада Снятина отримала на баланс з державної власності аварійну будівлю Вірменської церкви Успіння Пресвятої Богородиці, по вул.Коснятина. Вона зведена у 18 столітті. За понад 200-літню історію в церкві не проводилися значні реставраційні роботи. Храм частково ремонтували в 1819, 1907 та 1924 роках.
Раніше чиновники цікавилися думкою мешканців, що робити з будівлею. Жителі Снятина висловились щодо облаштування у церкві реабілітаційного центру для військових, музею Покутського краю, органного залу, будинку творчості для дітей, ритуального дому. Також запропонували передати храм вірменській громаді.
«Снятинська міська рада зверталася до Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви щодо можливості реставрації храму, оскільки така практика вже була у Кам’янці-Подільському, Львові, Бережанах. Оглянувши стан будівлі, представники вірменської громади письмово повідомили міську раду, що «церква практично повністю зруйнована, знаходиться в аварійному стані та вимагає демонтажу. Капітальний ремонт споруди буде вимагати чималих коштів, яких Єпархія на даний момент не має». Тож виникає запитання, що далі робити із залишками цієї споруди? Чи варто під час війни проводити ремонтно-відновлювальні роботи даного храму?», ‒ зазначив міський голова Анатолій Шумко.
Під дописом розгорілася дискусія, проте спільної згоди коментатори не досягли. Більшість радить законсервувати споруду до кращих часів. Яке рішення прийме міська рада Снятина, покаже час.
Історія
Jaroslaw Dowhaniuk у коментарі до допису розмістив історичний екскурс авторства Ніни Кордис (Огляд історії вірмен, Тернопіль 1869; Яцек Хршешевський, Церкви польських вірмен, Варшава 2001).
У ньому йдеться зокрема, що перші вірмени з’явилися у Снятині в 1628 році, а через три роки, за джерелами, вони спорудили невелику дерев’яну церкву. У 1676 році турки спалили храм, вірні збудували нову дерев’яну церкву, яка згоріла під час чергової навали турків і татар у 1716 р. Вже через два роки розпочалася реконструкція і 1720 року була збудована нова дерев’яна церква завдяки старанням священика Деодата Нікоровича.
Наприкінці 18 століття в Снятині проживало 484 вірмени. Коли в 1785 році священик став адміністратором парафії Гжегож Барщ, дерев’яна церква була вже сильно пошкоджена. В цей час почалися спроби передати покинуту домініканську церкву вірменам. Церква та земля були куплені на публічному аукціоні Катажиною Косаковською, спадкоємицею Снятин, каштеляном Каміньською. Того ж року вона продала церкву вірменам за суму, за яку вона її придбала.
Оскільки церква була зруйнована, вирішили спорудити на цьому місці кам’яний храм. Будівництво розпочалося в 1801 р. За великої допомоги та відданості вірних. Образ Пресвятої Богородиці було перенесено з першої церкви і розміщено у великому вівтарі, з боків вівтарів св. Kajetan та St. Грегорі. Всі вівтарі були красиво розписані та позолочені. При церкві стояла дерев’яна дзвіниця з трьома дзвонами та кам’яним будинком для священика. У 1805 році архієпископ Симонович освятив церкву.
Після смерті священика Гжегож Барщ у 1819 році, новий священик Міхалу Якубовичу довелося боротися з подряпинами на склепінні та стінах церкви. Церкву врятували залізними підкріпленнями. Ks. Якубович відремонтував господарський корпус для слуг, збудував конюшню та будинок вагонів, оточив всю власність огорожею.
Наступний ремонт церкви здійснив у 1907 році священик Пьотр Мозесович. Останнє оновлення церкви та приведення її до стану пишності відбулось у 1924-1934 роках завдяки останньому священику Кайетан Амірович та пожертвам парафіян.
У 1954 р. церкву закрили. Все церковне обладнання вилучили, а в церкві обладнали тренажерний зал.
За кілька років будівля церкви впадає в руїну, вікна відсутні, дах повний дір. У Снятині немає вірмен, нема кому врятувати храм з багатою історією.
