На 98 році життя перестало битися серце зв’язкової УПА, головної героїні фільму “Шлях поколінь”, волинянки Ганни Зеленої (Абрамчук).
Про це повідомив режисер Михайло Ухман, передає “Еспресо.Захід“.
“Я прошу владу Волині, громадських діячів, реконструкторські клуби, бійців ЗСУ і небайдужих людей – вшанувати пам’ять Ганни Зеленої, подруги Гиви, зв’язкової полковника УПА – Клима Савура. Вічна пам’ять, дорога пані Ганно. Пробачте, що Ви не дожили до омріяної Вами перемоги. Царство небесне”, – написав Ухман.
Про чин поховання повідомлять додатково.
Громадський діяч, боєць ЗСУ Сергій Приходько зазначив: “Не стало головної героїні нашого фільму “Шлях поколінь” нашої Ганни Йонівни. Людина Легенда і Людина Епоха….Легендарна зв’язкова УПА…За всі роки незалежності України не визнана Україною як борець за її незалежність…”
Довідково: Ганна Йонівна Зелена народилася 20 квітня 1927 року у селі Скулин, Ковельського району. Вона була наймолодшою дитиною в родині Абрамчуків. Закінчила два класи польської школи. У 1942 році рідне село німецькі окупанти спалили дотла.
У 15 років Ганна стала зв’язковою УПА. Спочатку була учасницею диверсійної групи Сергія Дятла (сотенного “Дяченка”), потім – особистою зв’язковою Дмитра Клячківського, командира групи УПА-Північ.
Разом з іншими дівчатами допомагала повстанцям – збирала полотно, різала його, зшивала і робила бинти. Жінки, які мали швейні машинки, шили одяг, фарбували його в дубовій корі. Ганна в коси заплітала зашифровані листи – грипси, і носила їх в села Облапи, Доротище. За доносом її арештували 10 червня 1945-го.
Військовий трибунал засудив Ганну до 10 років каторги і 5 позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала в Норильську. Була учасницею повстання політв’язнів у 1953 році, під час якого отримала важке вогнепальне поранення.
Після тривалого лікування стала інвалідом. У зв’язку з цим була звільнена у 1955 році. У рідному селі жити не дозволили, виселили у Дніпропетровську область. Там за містом жила в однокімнатній квартирі з мамою і донькою.
Працювала дояркою у сільськогосподарській артілі менше року. Через рік повернулася в рідне село Скулин Ковельського району на Волині.
