12 березня 2023 року відійшов у вічність чудовий музикант, талановитий викладач кафедри мистецьких дисциплін педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Котик Григорій Васильович.
Про це пише Правда з посиланням на сайт ПНУ.
Народився Григорій Васильович 20 лютого 1951 року в Пермській області, де проживав до 4 класу. Пізніше з батьками повернулися в с. Долішній Лужок Дрогобицького району Львівської області.
Після закінчення Самбірського культосвітнього училища був призваний до лав радянської армії, де вже відзначився організацією вокально-інструментального ансамблю навчального полку, який мав великий успіх. Квітучими паростками успіху проростали спроби Григорія на мистецькому полі.
З 1971 року, повернувшись додому, навчався в Дрогобицькому музичному училищі, співав у хоровій капелі під керуванням відомого і талановитого хормейстера Олега Цигилика. Під час спілкування з митцями, що творять високе мистецтво, Григорій відчув потребу в здобутті вищої освіти і став студентом музично-педагогічного факультету Івано-Франківського педагогічного інституту. Його запросили до інструментального квартету «Усмішка» як гітариста. Інструментальний ансамбль «Усмішка» супроводжували виступи чоловічого вокального квартету «Легінь» та заслуженого діяча мистецтв України, талановитому тенора Михайла Сливоцького. Колектив гастролював у багатьох країнах світу. Яскраві сторінки мистецького життя надихали Григорія на успіхи у його творчості.
Упродовж професійної діяльності в університеті Григорій Васильович проявив себе талановитим фахівцем у царині мистецтва, творцем і новатором в оранжуванні пісенних мелодій, справжнім патріотом рідного краю з виразними національними переконаннями. Зерно любові до національної культури та мистецтва Григорій Васильович щедро засівав у студентські душі, а його щоденна праця плекала майбутню педагогічну та мистецьку еліту Прикарпаття.
Завдяки натхненній творчій праці Григорія Васильовича скарбниця національної культури збагатилась на понад півсотні пісенних музичних творів на слова здебільшого прикарпатських поетів та численними оранжуваннями пісень.
Багато пісень народилося на вірші Ярослава Ткачівського, серед яких «Каштанові свічі» , «Подаруй мені себе», «Мій тато» у виконанні народних вокальних ансамблів «Росинка» та «Гуцулочок», чудові пісні на слова С. Пушика «Солов’їний день» у виконанні М. Сливоцького, «Тополі-раїни» – у виконанні О. Максакова. Свої найкращі твори Григорій Васильович упорядкував і видав збіркою «Соловїний день».
Життєвий шлях Григорія Васильовича Котика – це взірець людської гідності, добропорядності, самовідданої праці на благо українського народу.
Колектив університету висловлює щирі співчуття дружині професорці Котик Тетяні Миколаївні та її родині. Поділяємо Ваше горе.
