Сьогодні, 25 квітня, відійшов у вічність Михайло Юрійович Сливоцький. Його неповторний голос запам’ятовувався назавжди своїми неповторними тембром і щирістю.
Про це повідомила докторка мистецтвознавства, професорка кафедри музичного виховання та диригування Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ганна Карась, пише Правда.іф з посиланням на Вікна.
“Вперше я слухала його ще студенткою Коломийського педучилища, яке Михайло Юрійович закінчив і куди любив приїздити. Згодом, коли я вже почала працювати в університеті, він запросив мене викладати на кафедрі початкової освіти з музикою, а потім ми разом працювали на нашій кафедрі методики музичного виховання та диригування. Після виходу Михайла Юрійовича на пенсію у зв’язку із хворобою, мені довелось керувати створеною ним кафедрою академічного та естрадного співу, а на його останньому ювілеї — 70-річчя — мала честь бути ведучою. Власне це остання світлина з колегами-легінями, з яким йшов творчими дорогами… Невимовна втрата для української музичної культури, якій служив віддано і чесно, для колективу однодумців і для родини… Спочивайте з миром, Михайле Юрійовичу! Вічна пам’ять!”.
Український співак та педагог, Заслужений діяч мистецтв України, професор, в минулому — декан музичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Михайло Сливоцький народився 1 жовтня 1944 року в Калуші.
Кумир не одного покоління українців мав дуже рідкісний солов’їний голос — унікальний ультраліричний контртенор. Але водночас мецохарактерний і народний, найвищий серед чоловічих голосів в національній естраді.
Шанувальники української пісні знали й любили співака як «прикарпатського соловейка». Цим ім’ям нагородили його ще наприкінці шістдесятих років минулого століття, коли після навчання в Коломийському педагогічному училищі та служби в армії став студентом Івано-Франківського педінституту і вийшов на велику сцену, на телеекрани та в радіоефір.
Він співав на всіх материках планети, крім Антарктиди, навіть в Австралії та Африці є записи його пісень. Був першим виконавцем багатьох творів, народжених на слова і музику прикарпатських піснетворців: поетів Степана Пушика і Романа Юзви, композиторів Богдана Юрківа, Василя Їжака, Богдана Шиптура, Василя Якуб’яка. Його творчість — ціла епоха в духовному житті України.
