У Івано-Франківську помер один із найвидатніших українських скрипкових майстрів – Степан Мельник.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про це повідомив франківський письменник, журналіст Василь Добрянський, пише Репортер.
Помер відомий скрипковий майстер, визнаний у Європі, наш славний земляк і родич, член Національної всеукраїнської музичної спілки та Асоціації майстрів-художників смичкових інструментів, заслужений майстер народної творчості України Степан Онуфрійович Мельник, – написав Василь Добрянський.
За його інформацією, прощання із Степаном Мельником відбудеться 22 лютого о 13.00 у Будинку трауру, що на Ребета.
За даними “Репортера”, Степан Мельник був видатним скрипковим майстром. Скрипки в нього замовляли музиканти з усього світу, його іструменти коштували дуже серйозні гроші. А ще його називали українським Страдіварі, на що майстер завжди ображався. “Ніякий я не Страдіварі, – казав він. – Я – Мельник!”.
Крім того, свого часу Степан Мельник виграв конкурс скрипкових майстрів СРСР і навіть став прообразом кіногероя у стрічці “Візит к Мінотавру”. Там його грав актор Олександр Філіппенко.
Пише Василь Добрянський:
Степан Онуфрійович Мельник народився 9 січня 1944 року в селі Жураки Богородчанського району в заможній працьовитій селянській сім’ї пасічника. Виростив і виховав дочку Надію. Є внук Андрій, правнучка Юліана.
Працював на арматурному заводі токарем. Заочно закінчив Львівський технікум промислової автоматики.
Був людиною пошуку, наполегливим й талановитим. Захоплювався технікою і її вдосконаленням, раціоналізаторством, конструюванням.
У точних науках Степан шукав втіху, розраду й відповіді на найскладніші питання. Прагнення до ідеального й допомогло йому стати Майстром з великої літери.
Але той, хто подолав одну висоту, неодмінно захоче подолати наступну. Це про нього.
Скрипка!.. Про неї він завжди мріяв. Серцем і душею був із нею. Скрипка – це інструмент, який завжди здавався йому недосяжною святинею. Він таки вирішив реалізувати свою давню мрію – змайструвати скрипку.
Над своїми виробами Степан чаклував не місяць – роки. Першу скрипку виготовив в 1975 році, а другу – через сім літ. Стільки часу пішло на вивчення таємниць ремесла й експерименти. У конкурсі скрипкових майстрів імені М. Лисенка, що проходив у Харкові в 1984 році, його скрипка «Едельвейс» посіла перше місце. А згодом в 1987 році на Всесоюзному огляді-конкурсі в Москві його скрипка «Фортуна» також виборює перше місце. Відтоді й охрестили Степана українським Страдіварі. Міжнародний конкурс у Софії в 1987 році приніс майстрові грамоту другого туру конкурсу.
У 2011 році він став дійсним членом Національної всеукраїнської музичної спілки та Асоціації майстрів-художників смичкових інструментів. У 2012 році Степанові присвоєно почесне звання Заслуженого майстра народної творчості. На його скрипках грають у відомих концертних залах багатьох країн світу: Італії, Швейцарії, Франції, Швеції, США. Його інструменти звучать в руках найкращих українських і зарубіжних скрипалів.
В останні роки Майстер зацікавився художнім словом і філософією. Він написав кілька цікавих роздумів про людське життя і віру. Його турбувало осмислення себе, своєї сутності, навколишньої дійсності, свого місця в системі світобудови. Як завжди, він описував тему з високою майстерністю.
