Наприкінці минулого року в Україні оприлюднили результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. У ньому йшлося про те, що вміння учнів застосовувати здобуті знання знизилося.
Особливо погані результати, згідно з дослідженням, – у сільських школах, пише Правда.іф з посиланням на Репортер.
Враховуючи не дуже сприятливі умови для навчання в останні роки, чи чекає нас проблема з якістю знань школярів?
Базовий рівень – лише у половини
Міжнародне дослідження якості освіти PISA започаткували у 1997 році, а Україна долучилася до моніторингу у 2018. Він проводиться раз на кілька років. Загалом було вже вісім циклів такого оцінювання, а в Україні – лише два. Зараз у дослідженнях беруть участь понад 80 країн.
Загалом PISA оцінює здібності 15-річних учнів у таких ключових освітніх галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, і визначає здатність застосовувати власні знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.
Так, упродовж жовтня 2022 року понад 3800 учнів зі 164 закладів освіти України пройшли двогодинне тестування з математики, читання, природничо-наукових дисциплін і креативного мислення. Дослідження проводили у 17 областях та Києві. При цьому залучали певні квоти учнів – із великих та невеликих міст, селищ, сіл. У прифронтових регіонах дослідження не проводили.
Зважаючи на труднощі з безпекою у школах, у 2022 для України розробили спеціальний графік. Вибірку закладів, де відбувалося дослідження, формували міжнародні партнери. Загалом оцінювання провели майже у 14,5 тисяч закладів освіти серед понад 4 млн учнів.
Результати показали середню успішність в українських школах.
Так, лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% – базового рівня читацької грамотності та 66% – базового рівня природничо-наукової грамотності. Все ж, 32% українських учнів досягли високих результатів PISA.
Просідання знань українських учнів відбулося у всіх трьох оцінюваних галузях. З математики за чотири роки результат погіршився на 12 балів, з природничо-наукової грамотності – на 19 балів, а з читацької грамотності – аж на 38 балів.
Виявилося, що сильно на результат вплинула величина населеного пункту, де навчаються школярі. З усіх трьох дисциплін значно вищі результати показали учні з міст-мільйонників. Далі, з невеликим розривом, йдуть міста від 100 тисяч до 1 мільйона мешканців і невеликі міста (від 15 до 100 тисяч мешканців). Значно нижчі результати – у мешканців містечок та селищ (від 3 до 15 тисяч мешканців). Найнижчі показники – у мешканців сіл та хуторів (менш як 3 тисяч мешканців).
Зокрема, середній бал учнів із сільської місцевості з математики становить 414, що на 92 бали нижче, ніж середній бал їхніх однолітків з великих міст. Така різниця еквівалентна більш ніж 4,5 року навчання. Як ідеться у висновках, такий значний розрив у першу чергу визначається соціально-економічним статусом учнів з різних типів місцевості.
Також великий розрив – особливо з математики – показали результати учнів з різних типів навчальних закладів. Найвищі вони у школярів з ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл, далі йдуть середні школи та навчальні комплекси, а найнижче – коледжі, технікуми й професійно-технічні заклади.
Також дослідження показало зв’язок з успішністю учнів та тим, чи зазнавали вони булінгу в школі. Ті, кого цькували, показували гірші результати.
Погіршення – в усьому світі
Згідно із загальними результатами по всіх оцінюваних країнах, просідання результатів, зокрема з математики та читання, – це загальна тенденція. Як пояснює директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктор Кімакович, якщо у нас перша причина – війна з росією, то по світу на результати вплинула пандемія та онлайн-навчання.
Дослідження проводиться, щоб робити корекцію, або, як кажуть в освіті, – надолуження освітніх втрат, – каже Віктор Кімакович. – У нас логічною причиною гірших результатів є війна. У 2022 році повітряні тривоги призвели до того, що діти майже місяць провели в укриттях. Зрозуміло, що це відіб’ється на якості освіти. Бо дещо можна прочитати самостійно, а от початкові класи не готові самостійно займатися – з ними треба працювати. Те саме стосується практичних занять – бо лабораторну роботу треба провести у класі.
Крім того, за словами очільника департаменту, війна – це не лише про повітряні тривоги. Це також, наприклад, і про затримки у поставці підручників.
Держава намагається надолужувати просідання, – каже директор департаменту. – Наприклад, є хороша освітня платформа «Всеукраїнська школа онлайн». Там можуть реєструватися батьки, учні, вчителі. Там, серед іншого, можна переглянути, як виконується якась лабораторна робота. Це дуже хороший інструмент, який постійно наповнюється.
Також цього року в рамках нової української школи Прикарпаття отримає додаткові гроші з держбюджету на мультимедійне обладнання, обладнання для природничих дисциплін у 5 класах, субвенцію на дисципліну «Захист України». Крім того, результати реформи НУШ будуть справді видні аж після 2027 року, коли школу закінчать першопрохідці нової програми.
Ми порівнюємо себе з сусідами. У Польщі система освіти дуже подібна на нашу НУШ, ця країна показує досить добрі стабільні результати. Естонія теж, – каже Віктор Кімакович. – А взагалі перехід від знаннєвої освіти до світи компетентностей відбувся у всьому світі. Немає сенсу вивчати величезний масив інформації, коли його можна знайти в інтернеті. Дослідження PISA теж про це. Наприклад, коли нашим дітям дають простий приклад – знайти периметр прямокутника, більшість зробить це без проблем. А якщо знайти периметр земельної ділянки, зображеної на карті, починається провисання. А це ж така сама операція. Це якраз про вміння застосовувати знання на практиці.
У сільських школах успішність нижча
Щодо низьких показників у сільській місцевості, це – більш комплексна проблема. І вона має кілька причин.
По-перше, як би це не було дивно, успішність дітей у малих класах є нижчою, – каже Віктор Кімакович. – Здавалося б, має бути навпаки, ба там – майже індивідуальний підхід. Натомість не вистачає інших речей, наприклад, конкуренції, діти менш соціальні, що теж впливає на вміння використовувати знання на практиці. Звісно, це працює до певної межі, бо перевантажені класи теж не сприяють високій успішності.
По-друге, на якість освіти впливає матеріально технічна база, яка поки все ще гірша у селах. А ще – якість освітнього персоналу.
Дослідження PISA – набагато ширше, вони знаходять кореляцію між такими речами, як наявність вдома бібліотеки і результатами з читання. Ті діти, у чиїх батьків вдома є книгозбірня, мають кращі освітні показники. Бо PISA – це не про вміння читати, а про вміння розуміти й аналізувати прочитаний текст. До того ж, у селі в побуті більше обов’язків, ніж у місті, тож у дітей може бути менше часу займатися читанням. А ще впливає наявність мережі позашкільної освіти, яка є у містах, але не у селах. Все це створює дисбаланс між містом і селом.
Тож, за словами Кімаковича, завдання держави у найближчі роки – зменшити розрив щодо матеріально-технічного забезпечення у школах в містах та селах. Зокрема, для цього організовують мережу опорних закладів – коли дітей з малих сіл звозять в одну школу, яка має кращу матеріально-технічну базу.
Керівники громад також мають впливати на цю ситуацію – розгорнути мережу позашкільної освіти, підтримувати бібліотеки, – каже директор департаменту. – Також більш успішні в цьому плані громади, які зберегли комунікацію в середині спільноти, де є хори, театри, футбольні команди.
Що зі ЗНО?
Навчання у селі – не вирок, немало випускників навчальних закладів із сільської місцевості в Івано-Франківській області показують добрі результати на ЗНО або ж на НМТ. Наприклад, до найкращих закладів області за результатами НМТ випускників минулого року увійшов Снятинський ліцей «Інтелект», Нижньострутинський, Войнилівський ліцеї та інші. Не говорячи вже про якісні заклади освіти в невеликих містах, як Долинський ліцей «Інтелект», калуські ліцеї імені Дмитра Бахматюка та №10.
А щодо загальних результатів учнів, то майбутнє залежить від умов, в яких вони навчатимуться у школах в наступні роки.
Втім, як говорила в інтерв’ю УП.Життя директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, вона сумнівається, що через три роки, на PISA-2025, ці результати покращаться.
І це не питання того, які ресурси ми вкладаємо. Наше завдання зараз – утриматися бодай на тому ж рівні, – каже Тетяна Вакуленко. – Чому? Тому що в Україні продовжується війна. Психологічні травми, нерівності в доступі до освіти поглиблюються. Є окуповані території, які ми взагалі не залучали до дослідження. Ми віримо, навіть упевнені, що повернемо їх. Але я гадаю, що інтеграція дітей, які тривалий час були в окупації, у наш освітній простір буде нелегкою.
Щодо українського контролю освіти, то організатори національного мультипредметного тесту самі зазначали, що це – спрощена система перевірки знань, порівняно з зовнішнім незалежним оцінюванням. Втім, за словами Віктора Кімаковича, на якість знань відсутність класичного ЗНО не впливає.
ЗНО – це контроль. Воно впливає на оцінку, а не на якість знань, – каже Віктор Кімакович. – Коли учні здавали ЗНО, була набагато менша кількість дуже високих балів. Ми розуміємо, що в умовах війни ще й стали поблажливішими вчителі. Але ЗНО – це важливий контроль і він повернеться, коли закінчиться війна.
Та в уряді не такі оптимістичні щодо повернення до зовнішнього незалежного оцінювання. Як говорив голова комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, чи повернуться випускники до ЗНО, залежатиме від того, чи збережуться по Україні регіональні центри оцінювання якості освіти з відповідним обладнанням та логістичними ланцюжками.
За словами Тетяни Вакуленко, після війни може йтися про повернення до ЗНО, але в комп’ютерному варіанті. А поки мультипредметний тест – єдиний варіант оцінити знання учнів в умовах війни.
