Мобілізація та інші спроби РФ поповнити свою виснажену в Україні армію підривають російську економіку на десятиліття, тоді як вступ Білорусі у війну все ще залишається малоймовірним.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни (ISW) за підсумками 2 листопада, передає Правда.іф.
Спроба Росії прискорено формувати бойову міць у поєднанні із західними санкціями чинить «довгостроковий руйнівний вплив на російську економіку», констатує ISW. Аналітики Інституту наводять коментарі фінансових експертів, співрозмовників агентства Reuters, на думку яких Кремль зіткнеться з дефіцитом бюджету, здатним виснажити резерви Москви до найнижчого рівня за останні роки. Ще один експерт прогнозує, що виплати мобілізованим можуть обійтися Кремлю у суму від 900 млн рублів до 3 трлн рублів (близько $14,6-$32,4 млрд) у наступні шість місяців. Ця цифра не враховує виплати іншим категоріям військовослужбовців у складі ЗС РФ (включаючи БАРС, бойовий армійський резерв, добровольчі батальйони, а також довгострокові зобов’язання щодо ветеранських виплат військовослужбовцям-контрактникам, добровольцям, невійськовим фахівцям, які переїхали на окуповані території та бойовикам-маріонеткам). Раніше ISW підрахувала, що утримання одного «добровольчого» батальйону з 400 військовослужбовців обходиться Росії не менш як в $1,2 млн на місяць.
При цьому РФ продовжує покладатися саме на фінансове заохочення росіян до участі у війні проти України, що, ймовірно, продовжуватиме тиск на російську економіку протягом десятиліть.
Водночас Кремль уже стикається з проблемами при виплаті обіцяних компенсацій військовим та мобілізованим, що лише посилює соціальну напруженість у російському суспільстві. Ще більше цей конфлікт усередині російських військових формувань, які складаються з різних категорій військовослужбовців, розпалюють різні виплати та пільги, що пропонуються їм.
Заклики Володимира Путіна до створення конкурентоспроможної російської військової промисловості є далекими від реальності та проблем російського ланцюжка поставок для такого виробництва. Росія, ймовірно, домовилася про поставки зброї з Іраном та Північною Кореєю, оскільки вона значно виснажила свої запаси боєприпасів під час повітряних, ракетних та артилерійських ударів по Україні і не може швидко їх поповнити. Залежність Росії від ізольованих режимів, які знаходяться під жорсткими санкціями, у постачанні критично важливих систем озброєнь розходиться з озвученою 2 листопада вимогою Путіна про те, щоб російська військова промисловість стала висококонкурентною і задовольняла потребам армії РФ у будь-який момент.
Росія намагається незаконно «інтегрувати» Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) в юрисдикцію російського оператора АЕС Росенергоатом. Критично важливий для роботи ЗАЕС персонал змушують підписувати контракти з Росенергоатомом, а Москва заявила, що російська влада «вивчає можливість створення зони безпеки навколо ЗАЕС». За даними української компанії Енергоатом, лише 100 із 6700 українських співробітників, що залишилися на станції ЗАЕС, підписали нові контракти з російською стороною (до 24 лютого працювало 11 000 співробітників). При цьому, за даними української сторони, російські сили збудували невідому споруду на одному із семи сховищ відпрацьованого ядерного палива на ЗАЕС, порушуючи норми ядерної безпеки. ISW окремо наголошує, що Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) досі не виступило із заявою, яка офіційно засуджувала б оголошене Росією незаконне захоплення контролю над ЗАЕС і показала б реакцію агентства на ймовірність того, що Росія вимагатиме офіційного визнання такого нелегітимного контролю від МАГАТЕ (а фактично визнання анексії Росією окупованої української території, констатують в ISW).
Російські та білоруські чиновники продовжують підкреслювати двосторонню оборонну співпрацю між РФ і Білоруссю — що в ISW вважають одним із засобів інформаційної операції. Її мета — створити відчуття того, що Білорусь безпосередньо вступить у війну проти України. Проте, за оцінками аналітиків Інституту, реальний вступ Білорусі у війну залишається малоймовірним (зокрема значні внутрішні наслідки, які такі дії матимуть для режиму Олександра Лукашенка, а також через обмежені військові можливості Білорусі).
Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:
- російські джерела стверджують, що українські війська продовжували вести контрнаступальні операції у напрямах Сватового та Кремінної (Луганська область), а війська РФ ведуть власні операції, намагаючись їх стримати;
- російські сили продовжують оборонні операції вздовж Дніпра, тоді як ЗСУ продовжують свою кампанію ударів по логістичних та командних цілях ворога;
- російські сили продовжують вести наземні атаки в районі Бахмута та Донецька;
- в РФ продовжують мобілізацію та намагаються рекламувати «добровольчі» батальйони, борючись із низьким моральним духом;
- окупанти продовжують насильно переселяти мешканців Херсонської області, націоналізувати українські підприємства на окупованій території та насильно депортувати українських дітей у Росію.
Карта бойових дій: наступ ЗСУ у Херсонській області та на північному сході України, бої на Донбасі
Інфографіка: ISW
Інфографіка: ISW
Інфографіка: ISW
Інфографіка: ISW
