Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання “Герой України” військовому з Івано-Франківщини Ярославу Марціновському. Він служив гранатометником 47 окремої механізованої бригади “Маґура”.
Відповідний указ опублікували на сайті президента України 11 грудня 2024 року.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
“За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові постановляю: присвоїти звання “Герой України” з врученням ордена “Золота Зірка” Марціновському Ярославу Михайловичу — солдату (посмертно)”, — йдеться в указі.
Ярослав Марціновський народився 30 вересня 1986 року у селі Ценява Коломийського району на Франківщині. У 2004 році він закінчив Коломийський індустріально-педагогічний фаховий коледж, здобув фах маляра-штукатура, інформують на платформі пам’яті “Меморіал”.
У 2022 році під час повномасштабного вторгнення РФ Ярослав Марціновський став на захист країни. Пройшов навчання та став гранатометником у 47 окремій механізованій бригаді “Маґура”.
“Він — герой мого життя і герой України, людина духу і справжній патріот, частина мене, мій рідний брат Славік. Він не любив шум і розголос, не любив виставляти напоказ героїзм, він просто був героєм. Коли він пішов воювати — ми його просили не йти, просили залишитися вдома, на що почули тверду відповідь: “Це — найкраще, що я можу зробити, це — мій обовʼязок”. Він захищав нас до останньої хвилини свого життя”, — розповіла про брата Марія Марціновська.
Військовослужбовець загинув 8 червня 2023 року поблизу села Новоданилівка Пологівського району Запорізької області. 24 липня того ж року Олександр Мунж створив петицію про присвоєння почесного звання “Герой України” бійцю.
“Ярослав був на “нулі” та брав участь у контрнаступі на території Запорізької області. За рідну українську землю він стояв живим щитом проти ворожої артилерії та танків. Я пишаюся його незламністю, силою духу, громадянською позицією і патріотизмом. Ярослав із честю та гідністю виконав свій обов’язок щодо захисту своєї держави та віддав за свободу та право на наше з вами безпечне життя найцінніше, що мав, — своє життя”, — пише Олександр Мунж.
Поховали воїна у рідному селі Ценява. В Ярослава Марціновського залишилися дружина Марія, донька Надія, якій на момент загибелі тата було п’ять років, рідні та друзі.
