Спецпризначенець з Івано-Франківщини Владислав (так просить чоловік називати його з міркувань безпеки) працює у поліції з 2012 року. У 2015 пішов захищати Україну на фронт. Чому вирішив піти на війну та як бореться з армією РФ.
Владислав працює у спецпідрозділі Нацполіції Івано-Франківської області з 2012 року, пише Суспільне.
“Я давав присягу на вірність Батьківщині, наші хлопці — так само. Ми одноголосно прийняли рішення, що не маємо сидіти вдома. Треба захищати своїх дітей, жінок. Ми не знали, як розгортатиметься ситуація загалом: чи піде ворог сюди, чи ні. Треба було його зупиняти там”, — говорить Владислав.
Боєць з побратимами брав участь у зачистці населених пунктів у Київській, Сумській, Харківській та Запорізькій областях. З його слів, найзапекліші бої були на Київщині, зокрема, в Ірпені.
“На початкових етапах місто було взагалі недоступне, туди ніхто не заходив. Ми були одними з перших. Виходить так, що ми заходили, закріплялися на певній якійсь частині міста й відтісняли ворога. Ми їх там зустріли з “хлібом і сіллю” і відправили звідти. Після того вони зазнали втрат, а через декілька днів окупанти вийшли з Київщини”, — розповідає боєць.
Під час боїв у Харківській області Владислав отримав осколкове поранення в плече.
Тоді воїн п’ять днів пробув у лікарні та знову повернувся до служби. Тоді ж вирушив обороняти Запоріжжя. Там Владислав з побратимами потрапив під обстріл російської армії.
“Був ракетний удар. Ракети запустили з боку Чорного моря. Вони просто прилетіли й усе. Після цього ти розбираєш завали, шукаєш своїх товаришів, побратимів, надаєш кому потрібно медичну допомогу. Це було важко”, — пригадує чоловік.
Тоді, розповідає військовий, приблизно 100 бійців отримали поранення, 23 — загинули. Владислав каже, саме бачити мертвими своїх товаришів для нього є найстрашнішим під час війни.
“Якось важко це переживати, після цього треба якось відійти. Тим більше, що та людина, наприклад, могла воювати, принести багато користі для суспільства, для держави. А тут ракети вирішили багато доль. Це треба якось пережити, зібратися із силами і йти далі до поставленої мети”, — каже Владислав.
За його словами, війна у 2015 та 2022 роках — це два різні протистояння, які не можна порівнювати.
“Тоді вони (росіяни — ред.) не знали, що мають робити. Було спокійніше, а зараз вони просто руйнують села, міста, вбивають населення. Хочуть все знищити, мабуть, не знаю”, — говорить воїн.
Зараз Владислав знову готується до поїздки на передову.
Чоловік вірить, що ця війна закінчиться перемогою України.
Речниця Нацполіції в області Тетяна Іванюк розповіла Суспільному, що зараз на фронті воюють приблизно 60 поліцейських з Івано-Франківщини. З 2014 року на війні загинули 17 працівників Нацполіції області, двоє з них — цьогоріч.
