COVID-19 став справжнім потрясінням для кожного з нас. Поки хтось рахує збитки, понесені карантинними обмеженнями, хтось місяцями оплакує рідних. Та, як не дивно більшість людей, які перехворіли інфекцією, ще тривалий час борються із наслідками недуги.
Вже не є новиною той факт, що захворювання не обмежується ураженням дихальної системи. Згідно статистики, кожен третій пацієнт скаржиться на розумово-психічні порушення, обумовлені коронавірусною інфекцією.
Яким чином COVID-19 може впливати на психіку?
Ми знаємо, що вірус COVID-19 проникає всередину людини через верхні дихальні шляхи і осідає на слизовій оболонці. Проникнувши всередину клітини, вірус може через носоглотку мігрувати до головного мозку, там вже уражаючи ЦНС.
Лікарі визначають 4 можливих механізми пошкодження ЦНС при корона вірусній інфекції.
- Перший – пряме ушкодження вірусом тканини головного мозку.
- Другий – розвиток надмірної імунної відповіді, завдяки активації масової кількості цитокінів (так званий «цитокіновий шторм»).
- Третій – розвиток аутоімунного процесу, що є розладом імунної системи, спричиненим вивільненням циркулюючих імунних комплексів. Вони частіш за все уражають стінку судин, в тому числі судин головного мозку.
- Непряме вірусне ушкодження, яке розвивається при системному ураження організму людини вірусом.
Які психічні розлади можливі при COVID-19?
Відомо, що короновірусна інфекція особливо уражає органи мішені, тобто хворі з хронічними захворюваннями переносять інфекцію значно важче. А у всіх без винятку наявні психічні розлади.
Розрізняють психічні розлади, які розвиваються на фоні коронавірусної інфекції, та розлади, які виникають пізніше, так звані віддалені наслідки.
На фоні гострої коронавірусної інфекції найпоширенішим розладом є делірій – потьмарення свідомості з галюцинаціями, тривогою, безсонням, збудженням та нездатністю критично оцінювати ситуацію. Також часто можуть бути напади тривоги – панічні атаки, особливо в осіб кисневозалежних.
До віддалених наслідків належать:
- депресивні розлади, які супроводжуються астенією, апатією, зниженням когнітивної активності (зниження пам’яті, концентрації уваги, зниженням здатності сприймати нову інформацію);
- тривожність;
- емоційна лабільність – різка зміна настрою;
- синдром хронічної втоми;
- безсоння;
Пацієнти, що одужали після такого критичного захворювання як COVID-19, наражаються на ризик розвитку постійного психічного розладу після виписки з лікарні.
Що робити, якщо ви запідозрили психологічні розлади у себе або у близьких?
Статистика показує, що неврологічні та психологічні розлади виникають у близько 30% осіб з перенесеною коронавірусною інфекцією. Зауважую, що це тільки відсоток діагностованих випадків. Якщо зробити вибірку кілька тисяч середньостатистичних осіб з перенесеним COVID-19 і провести детальне обстеження цих людей, то цифра буде значно вищою.
Хтось не звернув уваги на зміни, якщо це незначне зниження якості пам’яті та уваги, хтось самостійно не визнає проблему через індивідуальні особливості або через банальний страх.
Якщо ви помітили у себе або у близьких часті зміни настрою, порушення пам’яті та увагу, не завжди контрольовану поведінку, емоційні порушення, напади паніки та тривоги – не соромтеся звернутися до психотерапевта. Наголошую, що ці порушення піддаються адекватній медикаментозній терапії. Тому ви можете нам довіритися – ми допоможемо!
Гладка Ірина Вікторівна – лікар-психіатр медичного центру Оксфорд Медікал
