Розвал справ проти Януковича та його банди стане чорною кармою нинішньої правлячої верхівки, яка розміняла справедливість на “чайові” від фігурнатів справ.
Один з найближчих соратників Януковича Юра Єнакіївський зусиллями генпрокурорів Яреми, Шокіна та Луценка вийшов сухим із води.
З нього знято міжнародний розшук Інтерполу та скасовано європейські санкції, він виграє явно зрежисовані суди в Києві. А на гроші, що виведено з України, насолоджується життям у Монте-Карло, де його родина володіє нерухомістю та навіть розважальними закладами. У цей час досі українські бізнесмени згадують, як змушені були носити в таємничі офіси на Шовковичній та Рильському провулку валізи, щоб мати можливість розмитнювати товари.
Коли в одному з телеефірів я назвав Іванющенка “смотрящим” Януковича за державними підприємствами та перевіркою його слідством на причетність до підвозу “тітушок”, він подав до мене до суду. Сталося це у квітні 2016 року, одразу після того як одіозний суддя Дніпровського суду Києва Чаус зняв колишнього “рєшалу” Януковича з розшуку.
Щоб справа “зайшла” саме в Печерський районний суд (я зареєстрований у іншому районі), Іванющенко зробив іншим співвідповідачем Верховну Раду України, хоча до неї жодних вимог не ставив. Це типовий юридичний трюк. Просто справа мала потрапити у необхідні руки. Так і сталося.
Позов Іванющенка абсолютно “випадково” випав судді, що неодноразово приймала рішення в інтересах цього екс-депутата або наближених до нього осіб.
У зв’язку з цими обставинами я заявив відвід печерській судді, однак остання мені відмовила. Щоправда, за результатами розгляду по суті вона також відмовила й самому Іванющенку – через безпідставність позову навіть лояльна суддя не змогла нічого викрутити в інтересах постійного “клієнта”.
Не допоміг навіть трюк Іванющенка з експертизою, яка для потреб його позову визнала слово “смотрящий” таким, що належить до тюремного жаргону – а, відповідно, оскільки Іванющенко так і не потрапив за грати (от що значить вчасно втекти з України!), то і “смотрящим” його не можна називати. Згодом аналогічні аргументи в іншому судовому позові наводив соратник Порошенка Ігор Кононенко, доводячи, що він також не сидів у тюрмі та не може бути “смотрящим”.
Проте Іванющенко не впав у відчай та “переконав” суддів Апеляційного суду, які прийняли прямо протилежне рішення. Так, рішення першої інстанції скасували, а позов Іванющенка задовольнили. Суд мене зобов’язав спростовувати інформацію, яка на думку Іванющенка порочить його честь та гідність.
Найбільш цікавим аргументом в апеляції стало те, що Іванющенко не є публічною особою, а такий собі пересічний громадянин та чесна людина, про яку навіть згадувати не можна. Цей же суд постановив, що фраза “просто золотые горы” – це не оціночне, а фактичне твердження, яке можна перевірити на правдивість
Через це абсурдне рішення апеляції мене навіть включили до реєстру “боржників” через те, що я не спростував інформацію щодо Іванющенка та не покрив його судові видатки. Хоча виконання судового рішення було зупинено, державний виконавець “караулила” мене під квартирою з понятими і наклала на мене штраф! При цьому я повідомляв виконавчу службу про зупинення виконання судового рішення. Однак виконавча служба також стала на сторону Юри Єнакієвського.
Замість цього я пішов до Верховного Суду, який днями ухвалив рішення на мою користь. Він частково задовольнив касаційну скаргу, скасував ганебне рішення апеляційного суду, а справу відправили на новий розгляд в суд, який порушив закон.
Ця новина про поразку всесильного Іванющенка неабияк стурбувала втікача, який кинув нові ресурси на порятунок своєї репутації. На десятках інтернет-сайтів, немов по команді, масово з’явилися однакові слово в слово публікації про те, що Іванющенко, виявляється, нічого не програвав, а моє повідомлення про результати справи у Верховному Суді – це піар акція.
Жоден з цих сайтів не запитав мого коментаря щодо повідомлення адвокатів Іванющенка і навіть не написав першої новини – про мою перемогу в Верховному суді. Фактично, вони спростовували те повідомлення, яке не робили:
Українські новини: Адвокат Иванющенко опроверг заявление нардепа Лещенко о “выигрыше суда” и назвал его пиар-акцией
112.ua: Адвокат Иванющенко опроверг заявление нардепа Лещенко о “выигрыше суда” и назвал его пиар-акцией
Znaj: Адвокат Іванющенко спростував заяву нардепа Лещенка про “виграш суду” і назвав її піар-акцією
Обозреватель: Адвокат Иванющенко опроверг информацию о победе Лещенко в суде
Гордон: Адвокат Иванющенко заявил, что слова Лещенко о выигрыше в Верховном Суде – это пиар-акция
Zik: Адвокат Иванющенко: Заявление нардепа Лещенко о победе в суде – это пиар-акция
Главком: Адвокат Іванющенка спростував заяву Лещенка про “виграш суду”
Комсомольская правда в Украине: Адвокат Иванющенко опроверг заявление нардепа Лещенко о “выигрыше суда” и назвал его пиар-акцией
Почитайте ці повідомлення та назавжди внесіть наведені сайти в свої чорні списки як видання, що не дотримуються стандартів журналістики та готові повідомляти викривлену інформацію, діючи синхронно по команді Юри Єнакієвського.
І добре, що в Україні діє відкритий судовий реєстр. З певною затримкою, але Верховний суд нарешті опублікував рішення, яке може прочитати кожен за посиланням. Для мене це приклад, коли не треба зупинятися у боротьбі з сильними цього світу, якщо переконаний у своїй правоті.
З нього знято міжнародний розшук Інтерполу та скасовано європейські санкції, він виграє явно зрежисовані суди в Києві. А на гроші, що виведено з України, насолоджується життям у Монте-Карло, де його родина володіє нерухомістю та навіть розважальними закладами. У цей час досі українські бізнесмени згадують, як змушені були носити в таємничі офіси на Шовковичній та Рильському провулку валізи, щоб мати можливість розмитнювати товари.
Коли в одному з телеефірів я назвав Іванющенка “смотрящим” Януковича за державними підприємствами та перевіркою його слідством на причетність до підвозу “тітушок”, він подав до мене до суду. Сталося це у квітні 2016 року, одразу після того як одіозний суддя Дніпровського суду Києва Чаус зняв колишнього “рєшалу” Януковича з розшуку.
Щоб справа “зайшла” саме в Печерський районний суд (я зареєстрований у іншому районі), Іванющенко зробив іншим співвідповідачем Верховну Раду України, хоча до неї жодних вимог не ставив. Це типовий юридичний трюк. Просто справа мала потрапити у необхідні руки. Так і сталося.
Позов Іванющенка абсолютно “випадково” випав судді, що неодноразово приймала рішення в інтересах цього екс-депутата або наближених до нього осіб.
У зв’язку з цими обставинами я заявив відвід печерській судді, однак остання мені відмовила. Щоправда, за результатами розгляду по суті вона також відмовила й самому Іванющенку – через безпідставність позову навіть лояльна суддя не змогла нічого викрутити в інтересах постійного “клієнта”.
Не допоміг навіть трюк Іванющенка з експертизою, яка для потреб його позову визнала слово “смотрящий” таким, що належить до тюремного жаргону – а, відповідно, оскільки Іванющенко так і не потрапив за грати (от що значить вчасно втекти з України!), то і “смотрящим” його не можна називати. Згодом аналогічні аргументи в іншому судовому позові наводив соратник Порошенка Ігор Кононенко, доводячи, що він також не сидів у тюрмі та не може бути “смотрящим”.
Проте Іванющенко не впав у відчай та “переконав” суддів Апеляційного суду, які прийняли прямо протилежне рішення. Так, рішення першої інстанції скасували, а позов Іванющенка задовольнили. Суд мене зобов’язав спростовувати інформацію, яка на думку Іванющенка порочить його честь та гідність.
Найбільш цікавим аргументом в апеляції стало те, що Іванющенко не є публічною особою, а такий собі пересічний громадянин та чесна людина, про яку навіть згадувати не можна. Цей же суд постановив, що фраза “просто золотые горы” – це не оціночне, а фактичне твердження, яке можна перевірити на правдивість
Через це абсурдне рішення апеляції мене навіть включили до реєстру “боржників” через те, що я не спростував інформацію щодо Іванющенка та не покрив його судові видатки. Хоча виконання судового рішення було зупинено, державний виконавець “караулила” мене під квартирою з понятими і наклала на мене штраф! При цьому я повідомляв виконавчу службу про зупинення виконання судового рішення. Однак виконавча служба також стала на сторону Юри Єнакієвського.
Замість цього я пішов до Верховного Суду, який днями ухвалив рішення на мою користь. Він частково задовольнив касаційну скаргу, скасував ганебне рішення апеляційного суду, а справу відправили на новий розгляд в суд, який порушив закон.
Ця новина про поразку всесильного Іванющенка неабияк стурбувала втікача, який кинув нові ресурси на порятунок своєї репутації. На десятках інтернет-сайтів, немов по команді, масово з’явилися однакові слово в слово публікації про те, що Іванющенко, виявляється, нічого не програвав, а моє повідомлення про результати справи у Верховному Суді – це піар акція.
Жоден з цих сайтів не запитав мого коментаря щодо повідомлення адвокатів Іванющенка і навіть не написав першої новини – про мою перемогу в Верховному суді. Фактично, вони спростовували те повідомлення, яке не робили:
Українські новини: Адвокат Иванющенко опроверг заявление нардепа Лещенко о “выигрыше суда” и назвал его пиар-акцией
112.ua: Адвокат Иванющенко опроверг заявление нардепа Лещенко о “выигрыше суда” и назвал его пиар-акцией
Znaj: Адвокат Іванющенко спростував заяву нардепа Лещенка про “виграш суду” і назвав її піар-акцією
Обозреватель: Адвокат Иванющенко опроверг информацию о победе Лещенко в суде
Гордон: Адвокат Иванющенко заявил, что слова Лещенко о выигрыше в Верховном Суде – это пиар-акция
Zik: Адвокат Иванющенко: Заявление нардепа Лещенко о победе в суде – это пиар-акция
Главком: Адвокат Іванющенка спростував заяву Лещенка про “виграш суду”
Комсомольская правда в Украине: Адвокат Иванющенко опроверг заявление нардепа Лещенко о “выигрыше суда” и назвал его пиар-акцией
Почитайте ці повідомлення та назавжди внесіть наведені сайти в свої чорні списки як видання, що не дотримуються стандартів журналістики та готові повідомляти викривлену інформацію, діючи синхронно по команді Юри Єнакієвського.
І добре, що в Україні діє відкритий судовий реєстр. З певною затримкою, але Верховний суд нарешті опублікував рішення, яке може прочитати кожен за посиланням. Для мене це приклад, коли не треба зупинятися у боротьбі з сильними цього світу, якщо переконаний у своїй правоті.
Автор: Блог Медіа
