Нещодавно Бурштин відвідав голова обласної ГО «Меморіал» Василь Тимків. А все тому, що в будівлі місцевого суду було виявлено в’язницю радянських часів, а також три військових цвинтарі Першої світової війни.
З паном Василем і поспілкувався «Галицький кореспондент».
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
За словами дослідника, місто Бурштин колись був одним із адміністративних центрів радянської влади, де концентрувалися репресивні органи НКДБ і НКВС. Це пізніше вони об’єдналися в один жорстокий орган влади. Як і належалося вищому керівництву, енкаведисти займали лише найкращі приміщення. Для тюрми обрали будівлю колишнього повітового суду, побудовану за часів Австро-Угорської монархії. Вона складалася із двох приміщень – головного та допоміжного позаду. Власне, друге приміщення і зацікавило істориків. Тут є підземні каземати, де радянська влада утримувала в’язнів.
«Нерідко на стінах можна знайти записи, які полонені залишали після себе. За цими написами можна встановити факти з біографії людей, про долю яких маловідомо. Вони залишали ім’я і прізвище або просто ініціали, звідки родом. Часом залишали християнські й патріотичні символи, як-от хрест чи тризуб», – розповідає Василь Тимків.
До недавнього часу ніхто не досліджував підвальні приміщення у будівлі сучасного суду. А завданням ГО «Меморіал» та комунального підприємства «Пам’ять» якраз і є вивчити й зафіксувати сторінки нашого минулого, а з часом надати меморіального статусу таким будівлям. Адже тут, за словами Василя Тимківа, перетерпіли страшні катування й муки якщо не тисячі то сотні безневинних осіб – жертви радянського терору. Також до цих тюрем привозили й тіла воїнів УПА для впізнання чи залякування місцевих.
Наразі, як зазначає дослідник, першочерговим завданням є добратися до підвальних приміщень, адже там замурований прохід. Саме так зачищали свої криваві сліди енкаведисти.
«Хочемо, якщо вдасться, навіть створити для школярів і усіх охочих музей, адже свою історію потрібно знати», – наголошує Василь Тимків.
Сліди військових цвинтарів
На основі вивчення метричних книг, які колись велися в кожному полку австро-угорської армії, Василь Тимків разом із однодумцями, зокрема з волонтером Іваном Зобківим, членом громадської організації «Меморіал», дійшли висновку, що в Бурштині є три військових цвинтарі, правда в дуже занедбаному стані.
За словами дослідників, Бурштин у період Першої світової війни як і багато прикарпатських містечок та сіл перебував на лінії фронтових зіткнень російської імперської армії та Австро-Угорщини. Саме тому тут така велика кількість загиблих солдатів. Метричні книги загиблих вояків є у вільному доступі цифрових бібліотек європейських країн, зокрема у військових архівах Чехії, Словаччини, Австрії – тих країн, які колись входили до складу Австро-Угорської імперії. Є серед загиблих і чимало українців. «У Бурштині, де нині монастир св. Софії, був раніше один зі шпиталів, до речі не єдиний австрійської армії. Саме поблизу монастиря і виявили два військових цвинтарі, а третій на території місцевої автошколи. На жаль, радянська влада по-варварськи відносилася до подібних поховань, як по-варварськи поводиться і сьогодні», – розповідає Василь Тимків.
За словами пана Василя, майже в кожному селі Івано-Франківщини є австрійські поховання, а подекуди й по кілька цвинтарів. Невпізнані поховання на сьогодні є особливо на гірських територіях.
Щодо військових цвинтарів у Бурштині, то наразі відомі прізвища 70 загиблих воїнів, хоча цифра, зазначає Василь Тимків, набагато більша.
«Хочемо поставити символічний хрест й інформаційні таблиці, щоб люди знали про ці поховання. Велике прохання до читачів: якщо хтось має якісь свідчення чи фото зниклих безвісти родичів чи інформацію про вояків УПА, телефонуйте, будь ласка, за номерами – 0975621861 (Василь Тимків); 0979992848 (Іван Зобків)», – підсумовує дослідник.