Традиційна смолоскипна хода, приурочена до дня народження Степана Бандери, зібрала в центрі Києва кілька тисяч націоналістів.
Всі фото Ельдара Сарахмана, УП
Деталі: Учасники рушили ходою від пам’ятника Тарасу Шевченку та йдуть центральними вулицями до будівлі КМДА, де відбудеться віче.
Щорічний марш зібрав кілька націоналістичних рухів. Основним організатором акції є ВО “Свобода”.
Колону очолили “свободівці” Олег Тягнибок, Андрій Іллєнко та Андрій Мохник.
Цього року відзначають 111 річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери.
Пізніше в поліції Києва повідомили, що у смолоскипній ході взяло участь близько тисячі громадян, порушень громадського порядку не зафіксовано.
Публічну безпеку та порядок забезпечували 250 правоохоронців.
Що передувало: У поліції в середу повідомили, що посилили заходи безпеки в центрі міста перед смолоскипною ходою до дня народження Степана Бандери.
Нагадаємо, що Святковою ходою та віче Івано-Франківськ відзначив День народження Бандери
В нас тільки пам’ятники і пам’ятні заходи українські (і то не всюди і не всі). А все решта робиться по маскальськи і по радянськи: корупція, злочинність, нечесні чиновники і правоохоронці, зазіхання на майно, землю та іншу власність людей, пияцтво, дошлюбний і позашлюбний секс, розлучення, зневага і ненависть до людини.
Хай би і шанували ходою у Львові. А то всі пруть до Киева. Як би вони не старались з нього зробити героя , історію не переробити. Тому хай він для них буду херой, а ми ще читати і дивитись не розучились.
в современной Украине Бандера не просто героизирован, но его усиленно и навязчиво превращают в национальную святыню, конструируя миф, который держится на умолчаниях и фантазиях.
«При этом не учитывается главное: Бандера не знал реальной Украины, не представлял ее интересов и потому был обречен на крах. Это очевидно даже, если не вспоминать о террористических «подвигах» лидера ОУН в польские времена и о его участии в нацистских зверствах в годы Великой Отечественной.
По существу, он понимал только родную Львовщину, никогда не входившую в состав Российской империи… Слобожанщина, Левобережье и Новороссия — края, где проживали и проживает львиная доля украинцев, — так и остались для него темным лесом. О жизни подавляющего большинства соотечественников Бандера имел приблизительные, книжные представления», – пишет Замостьянов.
Он также отмечает, что Бандера не бывал в Киеве и Полтаве, оставаясь «украинцем-заочником», живущим то в Кракове, то в Мюнхене.
«Иногда его называют «спорной» личностью. Но то, что Степан Бандера был военным преступником — бесспорно. Бандера стремился отстоять для украинцев особую роль в «тысячелетнем рейхе», но шансов на такие преференции не было — и, вероятно, идеолог ОУН осознавал это. Всё ограничивалось кровавыми авантюрами. Никаких здравых планов по формированию украинской государственности он не сформулировал. Да и украинцами он считал только своих фанатичных последователей-боевиков», – резюмирует историк.