Компанію американському F-16 та шведському Gripen в українському небі має скласти французький Rafale. Але є сумніви в ефективності такої тріади. Пише Главком.
Україна та Франція підписали декларацію про наміри щодо посилення обороноздатності нашої країни. Документ зокрема передбачає закупівлю сотні французьких винищувачів Rafale. Щоправда – не одноразово, а протягом найближчих десяти років.
Як повідомляв «Главком», місяць тому було підписано декларацію про наміри зі Швецією щодо купівлі до 150 інших винищувачів – JAS 39 Gripen (а також відкриття в Україні заводу для збирання цих літаків). Плюс до того, українські військові з 2024 року вже отримують літаки F-16.
«Главком» розповідає, що собою представляють французькі Rafale, і наскільки це правильно – оснащувати Повітряні сили ЗСУ винищувачами від трьох різних виробників (за наявності ще й радянських МіГів та Су різних різновидів).
Rafale – це винищувач четвертого покоління, до яких належать також такі літаки, як Eurofighter Typhoon (спільне виробництво Великобританії, Німеччини, Іспанії та Італії), F-16 та F/A-18 (США), Gripen JAS 39 (Швеція), Chengdu J-10 (Китай), Mitsubishi F-2 (Японія), а також радянський МіГ-29.
Французькі винищувачі з цієї плеяди – найсучасніші.
Rafale
Одномісний Rafale C наземного базування на Королівському міжнародному авіашоу на авіабазі Ферфорд, Великобританія
фото: Jonathan Webb
Rafale (французькою – «Шквал») – багатоцільовий винищувач, розроблений у 1985-1986 роках авіакосмічною компанією Dassault Aviation. Такі швидкі терміни розробки пов’язані з тим, що компанія до цього брала участь у створенні загальноєвропейського винищувача (у підсумку з’явився Eurofighter Typhoon), але вийшла із програми: Франція вирішила зберегти технологічну незалежність своєї авіаційної промисловості.
Винищувач Rafale (на цей момент існує три модифікації літака – одномісний і двомісний наземного базування, а також одномісний палубний) прийнятий на озброєння у 2004 році.
Він прийшов на заміну винищувачам Mirage 2000 – «міражі» Україна вже почала отримувати від французьких партнерів цього року. Rafale перебуває на озброєнні Франції, Індії, Єгипту та Катару.
Країна-виробник
Франція
Основні тактико-технічні характеристики
- Довжина – 15,3 м
- Розмах крила – 10,8 м
- Маса – 10 т
- Максимальна злітна маса – 24,5 т
- Максимальна швидкість – 2200 км/год
- Бойовий радіус – 1800 км
- Максимальна висота польоту – 16,7 км
Озброєння
- Авіаційна 30 мм гармата GIAT 30 (темп стрільби – 2500 пострілів за хвилину, боєзапас – 125 бронебійно-запальних трасуючих снарядів).
- 14 зовнішніх точок підвіски для ракет «повітря-повітря» та «повітря-земля», крилатих ракет та авіабомб – звичайних та керованих. Бойове навантаження – 9,5 т.
Вартість
Близько $200 млн. Для порівняння: шведський багатоцільовий винищувач Gripen JAS 39E суттєво дешевший – до $150 млн.
Як це працює
«Так, Rafale – непоганий винищувач. Порівняно з базовим варіантом F-16, що у нас є, він набагато кращий, – зізнається «Главкому» військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко. – Але це дуже дорогий у своєму класі літак. До речі, шведський Gripen, який ми збираємося купувати, може взаємодіяти, обмінюватися даними з літаками далекого радіолокаційного виявлення та керування Saab 340, які виробляє та ж компанія. У випадку з Rafale це неможливо – у французів все зроблено під себе, у тому числі, і озброєння».
При цьому експерт не розуміє сенсу в тому, аби Україна мала таку різношерстну авіаційну групу – з запчастинами різного типу, різним технічним обслуговуванням. Хоча за функціональністю ці три літаки однакові.
Хто може виграти від придбання французьких багатоцільових винищувачів, то це українські військові пілоти – вони стають просто універсалами.
«Маючи базовий досвід на літаках радянського типу, пілотувати F-16 наші пілоти можуть навчитися (за знання англійської мови) за пів року. А після того, як пілот опанує будь-який натівський літак, на перенавчання на керування іншим типом літака за стандартами НАТО дається 60 днів», – розповідає «Главкому» авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко.
Валерій Романенко впевнений у наших пілотах, але турбується – а чи вистачить техніків
фото з особистого архіву
Але у разі наявності трьох різних видів винищувачів нелегко доведеться технічним службам. На одного пілота припадає до десяти спеціалістів допоміжного персоналу для оперативного обслуговування літака. «На кожному аеродромі, за наявності трьох видів винищувачів, має бути по три групи техніків», – пояснює складність Валерій Романенко.
На його думку, найкращим вибором для України був би шведський Gripen JAS 39.
«Машина якісна, невибаглива та відносно дешева. І головне – може мати будь-яке озброєння: європейське, американське. А винищувач Rafale насамперед орієнтований на французькі військово-повітряні сили, може застосовувати лише французьке озброєння», – каже експерт.
Проте угоду з Францією щодо Rafale не варто переоцінювати, наразі це – декларація про наміри і швидше політична домовленість. Надалі реалізація цієї «джентльменської угоди» впирається і в здатність України фінансувати купівлю винищувачів (заявлена сума потенційної закупівлі становить понад 20 млрд євро без урахування озброєння, навчання, технічного обслуговування та логістики), і в спроможність виробничих потужностей Dassault Aviation.
Андрій Кузьмін, «Главком»
