Прикарпатські виробники гуцульської бриндзи отримають фінансову підмогу у веденні своєї справи.
Як повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в межах проєкту “Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах”, що реалізується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу, цьогоріч збір заявок на отримання грантів в області проходив у секторі виробництво гуцульської овечої бриндзі та виробництво гуцульської коров’ячої бриндзи.
Про це із посиланням на пресслужбу Івано-Франківської ОДА, пише Правда.іф.
Заявки приймалися виключно через Державний аграрний реєстр (ДАР). З Івано-Франківської області в секторі виробництво гуцульської овечої бриндзі та виробництво гуцульської коров’ячої бриндзи було подано 15 заявок на участь у гранті.
За результатами першого грантового циклу було погоджено грантових заявок на загальну суму 6 мільйонів 324,4 тисячі гривень. Середній розмір гранту однієї заявки становить 527 тисяч гривень.
За результатами проведення відбіркових комітетів позитивне рішення на отримання гранту отримали 12 заявників.
Найпопулярнішими інвестиціями, які заявники планують придбати за рахунок гранту, є трактори, обладнання для стрижки овець, холодильне обладнання, косарки, прес-підбирач.
Довідково
Географічне зазначення є знаком якості, який показує зв’язок продукту з територією і гарантує високу якість споживачам. Гуцульська коров’яча бринза отримала захищене географічне зазначення у межах проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”.
Управителем географічного зазначення “Гуцульська коров’яча бринза” є “Асоціація карпатських ватагів”, яка знаходиться у Верховині.
Виробники, які хочуть виготовляти гуцульську коров’ячу бринзу, мусять дотримуватися певних правил. Зокрема, виробляти продукт потрібно на високогір’ї не нижче 700 метрів над рівнем моря. Також виробник має дотримуватися традиційної технології виробництва. У сирі потрібно використовувати не менше 70 відсотків коров’ячого молока, решта 30 відсотків – овечого чи козячого молока від місцевих порід тварин.
