Фермерські господарства Івано-Франківщини, які виготовляють гуцульську бриндзу, зможуть отримати фінансову допомогу від Європейського Союзу – від 1 до 25 тис. доларів США. Таку програму втілює Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Про це Суспільному розповіла керівниця цього проєкту, представниця організації ФАО Ганна Антонюк.
ЄС планує надати 15,5 млн доларів для українських фермерів, сільських господарств і малих підприємств.
Перший конкурс планують розпочати наступного тижня. Ганна Антонюк каже, програму підтримки запроваджують через Державний аграрний реєстр України.
Виробник повинен там зареєструватися, подати онлайн-заявку, отримати електронний підпис, а також заповнити анкету, в якій описуватиме умови ведення свого бізнесу. Після цього заявку перевірятиме грантова комісія, яка і визначить, чи надавати допомогу виробнику.
“Грантову допомогу можна витрачати на сільськогосподарську техніку, обладнання. І оскільки ми говоримо про Івано-Франківську область, це — географічні зазначення. Для них ще можуть бути гроші спрямовані на сертифікації їхньої продукції згідно з вимогами географічного зазначення”, — каже Ганна Антонюк.
З її слів, Європейський Союз фінансує цю грантову програму для того, аби малі виробники розвивали свій бізнес, залишалися у сільській місцевості та отримували там прибутки.
Секретарка “Асоціації карпатських ватагів” Марія Маківничук розповіла, що подавати заявки на гранти планують приблизно 20 членів цієї громадської організації.
“Також місцеві виробники приходили, які не є членами асоціації, але за умовами конкурсу, мають ними стати. Вони пишуть письмове зобов’язання про те, що протягом 12 місяців вступають. Ці виробники повинні пройти внутрішній і зовнішній контроль для того, щоб за сертифікацією виготовляти саме цю гуцульську коров’ячу бриндзу чи гуцульську овечу бриндзю”, — каже Марія Маківничук.
Заявку на грантову програму планує подавати родина Надії Маківничук. У присілку Синиці на Верховинщині сироварінням займається третє покоління сім’ї.
“Це — не тільки традиція, це — як спосіб життя тут у нас, на Гуцульщині. Це — такий екологічний продукт. Головне, що воно — натуральне, туди не додають жодних домішок. З іншого боку, це дає можливість людям на своїй землі щось заробляти та жити”, — каже Надія Маківничук.
Гуцульська коров’яча бриндза у 2020 році отримала географічне зазначення і має вимоги щодо приготування. Виробляти продукт потрібно у високогір’ї, не нижче 700 м над рівнем моря.
Географічне зазначення є знаком якості, який показує зв’язок продукту з територією і гарантує високу якість.
Надія Маківничук розповідає, що останніми роками інтерес до сироваріння поступово відновлюється.
“Я взагалі за те, щоб сироваріння набувало популярності, щоб більше молодих людей могли цим займатися, щоб менше людей виїжджали за кордон. Щоби старші люди передавали вміння, як правильно робити, як готувати. Ми зараз шукаємо таких людей, які мають по три-п’ять корів. Показуємо їм, що це працює, що це — можливість не основного, але принаймні одного із доходів для сім’ї, для розвитку”, — каже Надія Маківничук.
За грантовою програмою від організації ФАО допомогу також надають виробникам із Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей. Там фермери зможуть отримати гранти на овочівництво, ягідництво, аквакультуру, виготовлення меду і вина.
