Росіяни розчаровані життям в окупованому Криму. Вони переїжджали до Чорного моря і сонця, де фрукти цілий рік, а ціни нижчі, ніж у Москві чи Краснодарі. Пише OBOZ.UA.
А реальність виявилася зовсім іншою. Заробітки на півострові невисокі, працювати доводиться не за професією, а ціни на оренду майже як у центрі Росії. Та ще й реальна війна.
Мріяли про дешеві свіжі фрукти
Росіяни, які переїхали на постійне місце проживання (ПМП) в окупований Крим, незадоволені своїм життям на півострові.
“Ми мріяли про тепле море, сонце, кафе. Словом, життя у курортному місті. Однак реальність виявилася іншою”, – скаржиться москвичка Олена.
Вони з чоловіком прожили в Москві кілька років, будували там кар’єру, купили квартиру. Однак після народження дитини раптом наважилися на авантюру – переїхати до моря. Поживши в Сочі, дійшли висновку, що метушня і високі ціни російського курорту це не для них.
А ось Крим їм здався більш привабливим. І ціни нижчі, і море краще, і гори навколо.
“Склали валізи, орендували житло і переїхали до Севастополя. Перший час дійсно все було добре. Був серпень, ми ходили на пляж, засмагали, купалися. Почали придивлятися до нерухомості, хотіли купити квартиру в новобудові або ж таунхаус. Але ціни нас дуже здивували”, – ділиться Олена.
За словами росіян, вартість житла у Севастополі виявилася ледь не московською. Єдиний вихід – брати кредит. Але для цього потрібно працювати. А ось із цим не склалося.
Подружжя розповідає, що віддалена робота чоловіка приносила гроші, яких вистачало на те, щоб жити й оплачувати оренду, а вона теж була немаленькою. Дружина опікувалася маленькою дитиною, намагалася знайти підробіток, але окрім офіціантки або продавця, жодних вакансій не було.
Чоловік пробував підробляти таксистом, але конкуренція виявилася занадто великою, тому цю ідею він залишив.
З’явилися й інші проблеми. Коли вирішили оформити дитину в садочок, виявилося, черги розтягнулися на рік-півтора, потрібно було чекати. Не все сподобалося і в медицині. У поліклініках черги, у яких доводилось стояти протягом години-півтори.
Краща ситуація у приватних медцентрах, але там ціни були немаленькими. Єдине, що тішило, – так це можливість відвідувати розвивальні гуртки для дитини, їх у Севастополі достатньо, щоправда, всі платні.
Ціни в магазинах на продукти молодій сім’ї здавалися московськими.
“Коли ми їхали, думали, купуватимемо свіжі фрукти й овочі на базарі, у супермаркеті тільки братимемо хліб, крупи, макарони. Але на ринках ціни у сезон виявились не нижчими за московські, а часом і вищими. У супермаркеті – те саме”, – скаржиться росіянка.
А зима в Криму виявилася занадто дощовою, було нудно сидіти вдома. Концертів, розваг у Севастополі не було. Це військове місто, тут діє свій режим. На вулицях багато людей у формі, військової техніки, а ночами чутно вибухи, і це дуже лякало.
Такого життя в Криму подружжю вистачило на півтора року. Молода сім’я зібрала речі та вирішила повернутися до Москви і подумати про переїзд до спокійнішої Грузії, адже там теж тепло.
Що кажуть рієлтори
Один із кримських рієлторів поділився власним досвідом. За його спостереженнями, щонайменше половина з тих, хто мріяв жити біля моря в Криму, за рік-два повертаються назад. І причин для цього достатньо.
“Найголовніше – війна і пов’язані з цим проблеми. Не всі готові жити під звуки вибухів, не можуть звикнути до цього. Також у Криму дуже великі проблеми з логістикою. Дістатися з одного міста в інше – проблема. На дорогах величезні затори, в’їхати, наприклад, до Ялти – це серйозний квест. Ще додалися проблеми з бензином. Він став дорогим, його потрібно шукати й стояти в чергах”, – розповідає рієлтор.
Крім того, люди не готові до частих відключень води та електрики. Особливо влітку, у спеку.
“Багато хто каже, що у них відчуття, що вони приїхали не на півострів, а на острів. Як тільки виникають перебої з бензином або з електрикою, то насамперед страждає Крим. Російській владі на півострів наплювати, для неї важливі тільки військові бази. Виїхати через Кримський міст теж проблема, потрібно на спеці чекати по три, чотири, п’ять годин, потім проходити принизливі перевірки. Їхати через Маріуполь мало хто хоче, там неспокійно, та й зруйноване місто не вселяє оптимізму. Люди кажуть, якщо буде мир, тоді вони повернуться на півострів і спробують знову тут влаштуватися”, – ділиться фахівець.
Ще одна проблема полягає в тому, що останнім часом сильно зросла оренда житла в Криму. Ціни збільшились відразу на 20%, хоча й до цього були немаленькими.
Заробітки не такі, як у Москві
Кримчани дуже невдоволені навалою росіян. Вони впевнені, що саме через них тут зросли ціни на продукти, подорожчали ліки і послуги медицини.
“Дивишся, як вулицями тиняються нові жителі. Шукають чогось, все їм не так. Вони не розуміють, що Крим не гумовий. Роботи тут такої, до якої вони звикли, немає. Вони у Москві, Пітері люблять по офісах сидіти, а тут треба ворушитися. Офіціанти, кухарі, продавці, таксисти, водії, будівельники. Іноді можна влаштуватися юристом, учителем, лікарем, але місцевим жителям самим роботи бракує”, – обурюється пенсіонерка Ольга Володимирівна.
До речі, таких заробітків, як у великих російських містах, на півострові теж немає. Ті, хто переїжджає, звикли заробляти 100, 200, а то й 300 тисяч рублів (50-150 тисяч грн). Але в Криму хорошою вважається зарплата у 50 тисяч рублів (25 тисяч грн). А якщо ти медик або вчитель – то 20-25 тисяч (10-12 тисяч грн).
