Пан Ігор – військовослужбовець родом із Тисмениці. До війни працював водієм, коли проходив строкову службу – також кермував автомобілем. На фронті Ігор з 2016 року. Тоді ще їздив як волонтер.
Історією земляка поділились на фб-сторінці Тисменицької міської ради, передає Правда.іф.
«Коли почалось повномасштабне вторгнення, за тиждень, 1 березня, я пішов добровольцем. Потрапив у навчальний корпус у Яворові, далі перекинули у Смілу на навчання.
А потім нас направили у Донецьку область, прямо у місто Авдіївка. Самий центр боїв»…
Пан Ігор був водієм у інженерно-саперній роті. Вони займались мінуванням полів, техніки… Це були, в основному, протитанкові та протипіхотні міни.
«Запам’яталось, що було холодно й страшно. Багато всього було. Не хочеться згадувати», – ділиться чоловік.
Під час виконання бойового завдання у Новоселівці Другій, поблизу Авдіївки, пан Ігор та ще двоє військових натрапили на ворожу розтяжку у «сірій зоні». Найважче поранення отримав Ігор, оскільки знаходився ближче за всіх.
Товариші несли його на ношах 2 кілометри.
Він отримав мінно-вибухове поранення ноги та руки. Зараз побратими уже в строю, а Ігор до тепер проходить лікування. Пів року реабілітації і це ще не все.
«Така моя історія. Вижив. Бог тоді поміг. Хлопці не кинули».
