Тут не вкладають гроші у металопластикові вікна, бруківку чи паркани, а купують техніку, щоб ремонтувати дороги.
Тут не закривають малокомплектні школи, а будують новий корпус гімназії, взірцевий спортивний зал та реконструюють господарські будівлі в дитсадки. Тут шукають перспективних інвесторів, заманюють туристів “зловити вітер” на дельтадромі чи дослідити давні печери, і об’єднують людей для спільних справ, щоб у комфорті жити на своїй території, пишуть Версії.
Побачивши, за якими принципами господарюють в Олешанській громаді, можна спрогнозувати її майбутнє – успіх та розвиток на благо всіх жителів.
Про громаду
Олешанська ОТГ – поки єдина сільська об’єднана громада у Тлумацькому районі. Загалом Перспективним планом передбачено три ОТГ на Тлумаччині: Тлумацька міська ОТГ, Олешанська та Обертинська сільські ОТГ.
До складу Олешанської громади увійшло 5 сільських рад, які об’єднали 9 населених пунктів: села Олеша, Соколівка, Будзин, Мостище, Одаїв, Суходіл, Делева, Луг, Долина та Озеряни.
Площа об’єднаної територіальної громади: 154.94 км 2
Чисельність населення громади станом на 1 січня 2018 року – 5560 осіб.
Олешанська ОТГ була створена 30 квітня 2017 року. В цьому ж році пройшли перші вибори. Головою громади був обраний 50-річний Богдан Двояк, який працював сільським головою Олеші з 2002 року. Економіст за фахом поставив собі за мету створити комфорт та зручності мешканцям громади на їхній же території. Кредо його роботи “Заможний громадянин – багата громада – міцна держава”. І тепер, крок за кроком, Богдан Двояк втілює свою програму в життя. Як це виходить, змогла побачити журналістка Версій під час престуру, організованого з ініціативи Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.
Новий бюджет – нові пріоритети
Бюджет Олешанської ОТГ на 2020 рік становить майже 40 мільйонів гривень, в тому числі освітня субвенція – 19,4 млн. грн., медична – 1 млн. грн., додаткова дотація – 2,8 млн. грн., базова дотація – 7,4 млн., решта – власні надходження. Прогнозований ПДФО на 2020 рік – майже 5 млн. грн.
“З цих 40 мільйонів 20% – наші власні надходження, це близько 8 мільйонів гривень”, – відмічає голова громади Богдани Двояк.
Для порівняння зведений бюджет п’яти сільських рад за 2017 рік щодо власних доходів становив 1,9 млн. грн
Інвестиційна привабливість громади
Щоб збільшити надходження до бюджету, в громаді активно шукають інвесторів. Вже вдалося реалізувати кілька інвестиційних проєктів, але на цьому зупинятися не збираються. Наразі, в Олешанській ОТГ найбільшими наповнювачами бюджету громади є аграрні інвестори, це, зокрема, ТОВ «Перспектив», ТОВ «Штерн-Агро», «Райз – Прикарпаття», «Еко – енерготрейд», «Галичина проект», ПП «Олівія» «Спецкар’єр», «Рив’єра», «КЛН – Агро».
“Кількість підприємств у нашій громаді постійно зростає. До прикладу, в 2019 році ми залучили трьох нових підприємців-аграрників та отримали новий заклад торгівлі та харчування”, – відмічає Богдан Двояк.
Нещодавно вдалося реалізувати ще один амбітний проєкт – встановлення сонячних батарей в селі Озеряни.
“Це важлива допомога для нас у соціальній сфері. Ми зможемо забезпечити повноцінне вуличне освітлення”, – розповідає Роман Недоляк, в.о. старости села Озеряни.
З такими інвесторами працювати вигідніше.
“З “Консалтіма Груп”, компанією, яка встановила сонячну електростанцію, ми співпрацювали і раніше. Вони ще не ввели її в експлуатацію, але за перший рік ми за 3 гектари отримали 50 тисяч. Це хороший показник, бо за гектар вийшло більше 16 тисяч, в той час як агроінвестори платять нам за гектар 2,5-3 тисячі гривень”, – відмічає очільник громади.
За словами Богдана Двояка, сьогодні робота керівництва ОТГ спрямована на пошук нових інвесторів, відкриття нових робочих місць, розвиток малого та середнього бізнесу.
“Для цього створюємо сприятливі умови щодо ставок оренди на землю, інших податків і ставок, на які ми можемо реально вплинути і маємо повноваження призначати ставки таких податків. Але в нас час знайти інвестора не так просто. Основний наш “інвестиційний” майданчик – це сільськогосподарські землі та землі під лісовими угіддями – близько 1700 гектарів”, – розповідає Богдан Двояк.
Заробітчани повертаються і відкривають свій бізнес
Проблема виїзду на заробітки працездатного населення для Прикарпаття надзвичайно актуальна. І в Олешанській громаді не бракує “заробітчан”.
“15-20 % працездатного населення нашої громади виїжджає на заробітки – найчастіше це Польща, Чехія, Італія, Іспанія, Португалія. Є і “внутрішні” заробітчани, які їдуть в Київ та Одесу. І ще залишився дуже малий відсоток людей, які їдуть в Росії. В нашому селі Делева раніше більшість їхали в Росію, зараз вони змінили “адресу” і все частіше обирають Францію та Україну”, – розповідає голова ОТГ.
Проте не всі, хто повертається “з капіталом” вкладають гроші у “паркани”.
“У нас є родина, яка працює за кордоном, а тут відкрили свій бізнес. Вони викупили три сусідні ділянки в центрі Олеші і відкрили кафе. Там є зал для урочистих подій, магазин поруч. Клієнтів вистачає”, – відмічає Богдан Двояк.
Поки що це лише поодинокі приклади, але в громаді сподіваються, що заробітчани повернуться і допомагатимуть разом розвивати ОТГ.
Інфраструктура громади: все для життя в одному місці
“Громада наша компактна, збалансована. Наявна інфраструктура задовольняє потреби наших мешканців. Звичайно хотілося б покращення якості доріг у громаді. Але наразі це проблема не тільки нашої громади. Під’їзна дорога до центру громади – села Олеші – в непоганому стані, ми її вже підтримуємо такою майже 15 років. Для повноцінного життя є всі необхідні послуги: газопостачання, водопостачання. В Олеші близько 60% дворів підключені до централізованого водопостачання, загальна мережа водопроводу складає 11 кілометрів. Так само водопостачання проведене в Долині та Озерянах. В нас є три лікарські амбулаторії, філія Ощадбанку, маємо ветеринарну дільницю, в майже кожному населеному пункті є відділення Укрпошти. Єдине, що хотілося б покращити – це розвитку бізнесу та економіки і створення нових робочих місць”, – розповідає Богдан Двояк.
На сьогодні в ОТГ діє 3 амбулаторії сімейної медицини та 3 ФАПи, де працює загалом 28 працівників.
“Ми не прийняли жодного зайвого працівника і, в той же час, не скоротили нікого”, – відмічає голова громади.
В Олешанській ОТГ працює місцева пожежна команда у складі 13 осіб. Свого часу її було визнано однією із найкращих на Прикарпатті.
“Ми маємо потужну місцеву пожежну команду. Вона в нас створена в серпні 2007 року. Маємо 3 автомобілі, серед них один власний, іншими ми користуємось на правах безоплатної оренди в ДСНС області. Наша місцевість горбиста, перепади висот досить значні, тому цей повнопривідний автомобіль нам дуже потрібен. Пожежна команда – не наша гордість”, – розповідає Богдан Двояк.
Ярослав Дубінський, старший пожежник, який працює в МПК вже 12 років, розповідає, що все потрохи змінюється на краще.
“Обслуговуємо нашу громаду і ще пів району. За минулий рік було 59 викликів. Часто ми тлумацькій команді допомагаємо, а вони по можливості – нам”, – каже Ярослав Дубінський.
Недавно пожежна команда переймала польський досвід.
“Що в нас кардинально відрізняється – це матеріальна база. Все те, що в них пішло на списання, ми отримали у подарунок. Але це все б/в. А ми хіба з ними поділились досвідом, як можна на мізерну зарплату ефективно працювати”, – жартує Богдан Двояк.
Невдовзі заплановано відкриття ЦНАПу в Олеші та поліцейської станції в с. Озеряни.
“Ми плануємо ввести в штат державного реєстратора з питань реєстрації як нерухомого майна, так і земельних ділянок. Нам вкрай треба грамотного юриста, і хочемо, що в ЦНАПі хоч двічі на тиждень працював нотаріус”, – ділиться планами голова громади.
Закриття школи – це буде маленька війна
Освітній простір у громаді активно розвивається. Зараз тут функціонує 2 ліцеї, 3 гімназії та 2 філії шкіл, де навчається понад 800 учнів. Є два дитсадки, які відвідує 75 дошкільнят.
Загалом в освітній галузі зайнято 130 педагогічних та понад 110 інших працівників. Тут працює 3 шкільних автобуси.
“Маємо добре розвинуту мережу освітніх закладів: є два ліцеї – Олешанський та Делівський, де навчається відповідно 200 та 350 учнів, три гімназії. Будзинська гімназія у нас найпотужніша, вона налічує 180 учнів”, – розповідає голова ОТГ.
Є також дві малокомплектні школи – в селах Долина та Озеряни. Втім, про їх закриття не йдеться.
“Завдячуючи тому, що ми маємо добре збалансовані три інші навчальні заклади, то освітньої субвенції нам вистачає. Але, на жаль, вольовим рішенням уряду у грудні 2019 року з нас зняли 700 тисяч субвенції з 17,5 мільйонів, які ми мали на 2019 рік. Проте ми рік завершили без боргів. А от що стосується закриття шкіл – це болюче питання. Якщо б зараз в селі Долина чи в селі Озеряни сказати: “Ваша школа буде закрита”, то вважайте, що це – маленька війна. Тому поки нам вистачає фінансових ресурсів, ми будемо ці заклади утримувати”, – розповідає голова громади.
Директор Олешанського ліцею Ярослав Головатий зазначає, що після створення ОТГ у школі стабілізувалася кількість учнів.
«Цього навчального року у нас є один перший клас з 28 учнів. Ми отримали мінімальний пакет підтримки, а саме – парти, мультимедійний комплекс, дидактичний матеріал. Крім того, у нас є залишки освітньої субвенції. Завдяки ним ми покращуємо матеріальну базу класів», – акцентує Головатий.
Заклад наразі є самодостатнім.
“Наша школа зараз вийшла на стабільний рівень по наповнюваності, і в фінансовому плані вона наразі є самодостатньою. В нас немає заборгованостей. І взагалі, три повнокомплектні школи громади дозволяють не понижувати ступінь і не закривати наші дві малокомплектні школи”, – каже директор ліцею.
Реформу освіти тут сприймають з надією на позитивні зміни.
“Зараз ми починаємо орієнтуватись на європейську модель. І якщо зміни підкріплюють відповідним програмним забезпеченням, а також кадровим і матеріальним, то є шанс, що зміни приживуться і будуть успішними”, – резюмує Ярослав Головатий.
У громаді підрахувати витрати на одного учня.
“В нас собівартість утримання одного учня в Будзині складає 15 тисяч, а в Долині – 52 тисячі, в середньому по ОТГ – 27 тисяч гривень. Як би важко нам не було, та школи закривати ми не плануємо, бо за цим стоять живі діти, батьки і вчителі”, – додає очільник ОТГ.
Не закривати, а розширювати і будувати
Якщо в Долині та Озерянах існує проблема з наповнюваністю шкіл, то в Будзинській гімназії, навпаки, не стає приміщень для повноцінного навчання дітей.
“Тут в нас інша проблема, ми не маємо в 2020-2021 навчальному році в селі Будзин де прийняти перший клас”, – відмічає Богдан Двояк.
Відтак, тут почали реалізацію масштабного проєкту – добудову ще одного корпусу.
“Кошторис об’єкта – 49 мільйонів. Для нас це вражаюча цифра. Але очам страшно, а руки роблять”, – каже голова ОТГ.
Це не єдиний об’єкт, який будують в громаді. За словами Богдана Двояка, наразі є «три кити» в галузі освіти, у які, в основному, вкладаються кошти. Окрім двоповерхового корпусу Будзинської гімназії, тут завершують добудову спортивного залу в Олешанському ліцеї та розпочали реконструкцію будівлі під дитячий садочок у с. Делева.
“Делева – найбільше село нашої громади. Тут позитивна демографічна ситуація, кількість дітей з року в рік зростає. Але садочок можуть відвідувати лише 30 дітей. Проблема в тому, що приміщення не дозволяє нам прийняти більше дітей”, – розповідає Богдан Двояк.
Тому в пріоритеті реконструкція господарської будівлі під дитячий садок.
А в Олеші реалізували амбітний проєкт – на завершальному етапі добудова спортивного залу в місцевому ліцеї, який практично став будівництвом нового повноцінного корпусу. Він є давньою мрією місцевих вчителів та батьків.
“Ми його почали будувати в листопаді 2007 року. Таких спортзалів в області одиниці. Ми ще плануємо зробити хороший благоустрій, тому що тут плануються обласні змагання з волейболу. Взимку ми будемо проводити чемпіонат ОТГ по футзалу. Плануємо поставити більярд, настільний теніс, шашки та шахи. Тут буде вирувати життя, і він постійно буде наповнений. Автором проєкту був Зиновій Давидяк – племінник Степана Бандери”, – розповідає під час імпровізованої екскурсії очільник ОТГ.
Внутрішні оздоблювальні роботи вже на завершальній стадії. Тут передбачена не лише спортивна зала з трибунами для глядачів, але й приміщення під кілька навчальних класів, зокрема, музичний, їдальня, майстерня тракторної справи. Новий корпус з’єднають основним приміщенням ліцею переходом.
“Починали ми з 5,5 мільйона. Але в 2019 році нам довелося вдруге грати тендер, і нам перерахували 22 мільйони. По факту, зараз освоєно близько 13-14 мільйонів. Сюди ми вклали 1 мільйон інфраструктурної субвенції. Для завершення потрібно ще 1,5-2 мільйони. Тяжко-важко, але я радий, що ми врятували цей об’єкт”, – ділиться Богдан Двояк.
Відкриття нового корпусу планують з початку нового навчального року.
“Ми розуміємо, що освіта це хребет, це стрижень суспільства. І від того, як ми виховаємо тут учня, яку дамо йому базу знань, такого ми матимемо в майбутньому громадянина нашого суспільства. Тому ми намагаємось створити хороші умови для наших дітей”, – каже Богдан Двояк.
Бебі-бум у “кашкетників”
Позитивна демографічна ситуація зараз в Україні є швидше винятком, ніж правилом. А в Олешанській громаді є села зі зростаючою кількістю мешканців.
В ОТГ мешкає громада консервативних християн-протестантів. Сільські місцеві прозивають їх “старовірами”, або “кашкетниками”, бо чоловіки змалку носять картузи. Самі вони називають себе тими, хто “молиться Живому Богу” або просто “віруючими”. Представники цієї спільноти живуть у селах Будзин і Делева, проте найбільше їх в селі Мостище.
“В селі Мостище, яке на даний час налічує біля 600 мешканців, 85-90% – це старовіри. Там значний приріст населення, кожного року вони нам “дають” майже укомплектований перший клас Будзинської гімназії”, – розповідає голова громад Богдан Двояк.
Громада доволі замкнута, але місцеві відмічають, що процес соціалізації та глобалізації торкнувся і “віруючих”.
“Вони доволі замкнуті, але з іншого боку ми спостерігаємо процес глобалізації. Вони крок за крок вливаються в наше повноцінне життя. Якщо вони раніше відмовлялись від соціальних виплат та різних видів державної послуг, то зараз вони в цій сфері досить активні. Вони користуються мобільним зв’язком, автотранспортом, хоча ще ніяк не можуть “наважитись” користуватись електроенергією. В той же час, телефони заряджають – десь там по сусідах. Телевізорів не мають, але активно користуються мобільним інтернетом”, – розповідає очільник ОТГ.
Саме “кашкетники” показали приклад, як громада може об’єднатися заради спільного блага.
“Ще до об’єднання в громаду вони самостійно відремонтували дорогу. Для цього купили 120 тонн цементу, з кожної хати вони скидались по 20 тисяч гривень, і це ще при курсі долара 8 гривень. Тепер у нас є кілометр бетонної дороги”, – розповідає Богдан Двояк.
Гордість громади
Громада пишається комунальним підприємством «Сількомунгосп с. Олеша». За словами Богдана Двояка, з часу створення об’єднаної громади для його роботи з різних джерел фінансування придбано спецтехніку: автогрейдер вартістю 2 млн. грн., екскаватор – 950 тис. грн., бітумізатор – 200 тис. грн., роторну косарку – 60 тис. грн., автодорожній каток вартістю 1585 тис. грн., та причіпний асфальтоукладник вартістю 850 тис. грн. за кошти інфраструктурної субвенції. Крім цього, у розпорядженні комунгоспу є навантажувач «Карпатець», бульдозер, три автомобілі і т.д.
“За останні два роки ми суттєво оновили його базу – придбали багато техніки по облаштуванню та ремонту доріг. Ми вважаємо для себе цю галузь перспективною, а ремонт доріг – є нашим зобов’язанням перед громадою. Ми треті в області з уже діючих громад по протяжності доріг місцевого значення загального користування, в нас 37 км.
Ми розуміємо, що рано чи пізно дороги місцевого значення будуть передані нам на баланс, хочемо ми цього чи ні. Бажано, щоб під це ще нам і гроші надали – податки. Тому з інфраструктурної субвенції, яку ми отримали, 75-80% ми спрямували на придбання дорожньої техніки. Тепер ми самі будемо пробувати асфальтувати свої дороги в підтримку ДП “Дороги Прикарпаття”. Та й не тільки ці дороги, а й свої місцеві комунальні дороги”, – розповідає Богдан Двояк.
Вкладати гроші не у вікна чи бруківку, а в розвиткові проєкти
До розподілу інфраструктурної субвенції тут підходять відповідально. В 2018 Олешанська ОТГ отримала – 2,1 млн. гривень, в 2019 – 1,8 млн, в цьому році розраховують на 1,5 млн.
“Не готовий сказати, на що буде спрямована інфраструктурна субвенція. Але я, як керівник, стараюсь переконати депутатський корпус, керівників і врешті громаду, щоб ці кошти були спрямовані на розвиткові цілі – придбання техніки чи інших основних засобів, які нам в майбутньому приноситимуть дохід. Звісно можна розділити 2 мільйони на 15 об’єктів бюджетної сфери і поміняти вікна на металопластикові. Це звичайно потрібно, бо, врешті, це енергозбереження, але в перспективі воно нам нічого не принесе. А тим же придбаним грейдером і катком, якими ми працювали в минулому році, заасфальтували більше двох кілометрів вулиць в селі Делева. Громада скинулась і купила 300 тонн асфальту, а наша техніка і працівники здійснили ремонт. І це вийшло в десятки разів дешевше, аніж якби доводилось наймати підрядника зі сторони”, – відмічає Богдан Двояк.
Туристичні “родзинки” громади
Майже всі туристичні принади Тлумаччини зосереджені в Олешанській ОТГ. Тут цим пишаються і роблять ставку на розвиток туристичного потенціалу.
Тут планують «заробляти на вітрі». В кількох селах Олешанської ОТГ, зокрема в с. Одаїв, є унікальна роза вітрів. А дельтадром «Одаїв» є унікальним за своєю природно-геологічною будовою. Природна підкова каньйону на березі Дністра довжиною 4-5 км і висотою до 200 м направлена на північний захід, а тому збирає усі північно-західні вітри, які створюють динамічний потік висотою до 300 м.
Ще у 70-х роках минулого століття тут відбувались чемпіонати та відкриті змагання парапланеристів і дельтапланеристів.
“Це унікальне місце, воно ловить всі вітри. А поруч ще й Дністровський каньйон. Ми мали конкурента – схоже місце є в Криму, але там поруч проходить високовольтна лінія, тому це створює суттєві незручності. А у нас ідеальне місце, щоб політати”, – розповідає депутат Олешанської ОТГ Василь Соболь.
Тепер же щороку в травні проходять любительські змагання. Приїжджають “зловити вітер” ентузіасти з Польщі, Німеччини, Італії, Прибалтики, Білорусі, Росії.
“Ми вже налагодили зв’язки з Всеукраїнською асоціацією дельта- та парапланерного спорту в Києві. Будемо розвивати цей напрям”, – розповідає Богдан Двояк.
Перший крок вже зроблено. В 2018 році громада виграла обласний конкурс на відновлення Одаївського дельтадрому.
“Ми поставили там альтанки, розробили планування під міні-футбольне поле і волейбольний майданчик, облаштували сцену, відремонтували дорогу, поставили туалети, на березі Дністра зробили піднавіс для відпочинку”, – розповідає голова громади.
Ще одна “родзинка Олешанської ОТГ – Дністровський каньйон, одне з семи чудес України. Це унікальний і чи не наймальовничіший куточок дикої природи України. Загальна довжина каньйону становить близько 250 км, з них 25 км – на території Олешанської ОТГ. Після приєднання ще п’яти придністерських сіл, які мають увійти до громади згідно Перспективного плану, протяжність Дністровського каньйону у межах ОТГ збільшиться до 40 км.
Серед місцевих принад також давні храми зі столітньою історією та унікальний печерний комплекс в дністровських кручах.
“На хуторі Думка є урочище Городище. Там було дуже давнє поселення. Коли у нас проводили розкопки і знаходити артефакти часів мізинської культури”, – розповідає Василь Соболь.
Неподалік є знаменитий “Грот монаха”. Також на хуторі Думка є бандерівський схрон.
Ще донедавна на придністровській скалі там ріс старий могутній дуб, щоб обняти його стовбур, потрібно було не менше 5 чоловік. Проте в 2004 році старезне дерево спопеліло, за словами місцевих, в дуб вдарила блискавка.
“От саме під тим дубом у печері був бандерівський схрон. Зараз ця печера завалена. За переказами, у ній три бійці УПА себе підірвали заживо. Їх сховок здав їхній же ройовий на псевдо Сокіл. Щоб не потрапити в руки НКВД мужні вояки УПА себе підірвали – вони досі похоронені під завалами. Наразі ця скала обгороджена, поруч поставили капличку, бо неподалік знаходиться ще одна цікава місцина – печера “Грот монаха”. Загалом в цих дністровських кручах великий печерний комплекс, який може приховувати не одну таємницю”, – розповідає Василь Соболь.
Перспективи громади: думка експерта
За словами виконавчого директора Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрія Стефанчука, з огляду на бюджет і досягнення Олешанська ОТГ підвищила фінансову спроможність та економічну привабливість.
“Кожен рік для громади був роком маленьких перемог. Перший рік – це формування команди і стратегічного бачення розвитку громади. І фінансові показники показують, що добра комунікація з підприємцями дозволила їй наповнити бюджет і виконати ті плани, які були сформовані цією злагодженою командою в перший рік. Другий рік роботи – це формування доброї площадки, щоб залучити бізнес, щоб залучити інвестиції, показати конкурентну спроможність всієї території, яка є в Олешанській громаді. Тому важливо мати інвестиційні паспорти, а території мають бути на 100% готові, щоб інвестор звернув на це увагу”, – радить Юрій Стефанчук. – Приріст податку на доходи та єдиного податку показав, що плани громади частково реалізовані, і вона рухається у правильному напрямку. 2020 – рік закінчення процесу децентралізації, і в ОТГ будуть поповнення, бо вона сформувалась не в її повному складі. А це в свою чергу – формування нового бачення розвитку або підтвердження тих критеріїв, які сьогодні працюють”.
Олешанська ОТГ постійно займається пошуком нової ресурсної бази, вивчаючи потреби жителів задля утвердження спроможності громади.
“Громада рухається у напрямі свого розвитку, підтвердженням цьому стали досягнення, які вже є сьогодні. Вона приваблива для туристів та інвесторів. І ті послуги, які надавались на старті реформи децентралізації відрізняються в позитивному напрямку від тих послуг, які надаються сьогодні”, – резюмує Юрій Стефанчук.
