Мешканці Верховинщини, які виступають проти ліквідації Верховинського району, виїхали до Києва. 14 липня о 10-й годині вони протестуватимуть під стінами Верховної Ради України, повідомили кореспонденти Суспільного.
Більше сотні горян 13-го липня сіли в автобус у Верховині та вирушили до столиці. Їхня мета – відстояти на адміністративній мапі держави найвисокогірніший Верховинський район.
За перспективним планом формування територій, він має увійти до складу сусіднього Косівського району. Загалом же в Івано-Франківській області мають сформувати п’ять районів.
“Гуцули – люди гір. Верховина вважається етнічною столицею Гуцульщини. Тому ми відстоюємо свої права, не зазіхаємо ні на кого, але ми хочемо бути незалежними, бути окремою адміністративною одиницею, бо в нас свій менталітет, своє бачення, у нас своя специфіка, яка притаманна тільки нам. Ми вижили при Австро-Угорській імперії, коли наші люди їхали до цісаря, щоб він дав нам волю. Ми вижили при Польщі, при Московській імперії. І нам дивно зараз, чому нас, наша Українська держава, хоче приєднати до іншого району, якщо ми завжди були незалежними”, – каже голова районної ради Іван Шкіндюк.
За даними Верховинської РДА, район сформували у 1966-му році. Він є найвіддаленішим від Івано-Франківска (125 км) і найменш малочисельним. У райцентрі живе близько шести тисяч людей, а у всьому районі – трохи більше 30-ти тисяч.
“Наш район є високогірний, найвища точка – 910 метрів над рівнем моря. У нас є дуже багато високогірних сіл, не всі мають підїзд. І тому є велика необхідність у тому, аби зберегти наш район. Віддаленість окремих сіл сягає 80-ти кілометрів від районного центру, від 30-ти до 80-ти. І якщо нас приєднають до Косівського району, то, звичайно, людям буде дуже важко вирішувати свої проблеми, дуже важко буде добиратися”, – каже вчителька Замагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ірена Кермощук, яка також їде на протест до столиці.
Як розповідає голова Верховинської райдержадміністрації Іван Шкіндюк, верховинці звернулися до Офісу Президента, Кабінету Міністрів і до Верховної Ради, аби врахували їхню думку. Каже, у методиці формування адміністративних районів не врахували специфіку гірського краю.
“Методика пише, що за розрахунками має бути доїзд за 60 хвилин до адміністративного центру. У нас це нереально. Це все не врахували, не врахована специфіка доріг, не врахували те, що під час стихійного лиха ми відрізані повністю”, – каже голова районної ради Іван Шкіндюк.
