Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка відомий своїм репертуаром та численними мистецькими фестивалями за межами Франківська й навіть України.
Говоримо з Ростиславом Держипільським, директором і художнім керівником, режисером та актором, про те, як культура впливає на розвиток міста та чому культурні інституції важливі у формуванні нової стратегії Івано-Франківська.
Про це пише Правда.іф з посиланням на проєкт “Стратегія Івано-Франківськ”.
Якою є роль драмтеатру в розробці стратегії?
Драмтеатр запросили як одного зі стейкхолдерів, щоб ми поділилися своїм баченням культурного складника стратегії Івано-Франківська. Наш театр відіграє важливу роль у культурному житті міста разом з іншими установами й окремими особистостями. За останні десятиліття ми пройшли значний шлях — від звичайного театру до національного.
Крім того, вся наша команда — актори, режисери й технічні працівники — мають досвід організації мультидисциплінарних фестивалів, як-от «Порто Франко», і нам важливо, щоб подібні проєкти продовжували існувати в нашому місті. Моя мрія — створити на базі нашого драмтеатру мультидисциплінарний артцентр, який би став культурним осередком для міста та області. Ми вже маємо театр, але такий великий артцентр був би місцем, де зібралися б усі напрями культури. Я чітко розумію, що ми самі формуємо майбутнє міста. Залучення громадськості до цього процесу — ознака зрілого суспільства. Стратегія дає нам можливість краще співпрацювати з іншими культурними закладами міста, адже зараз культурні процеси часто йдуть паралельно й не перетинаються.
Як відбувається співпраця зі стейкхолдерами та з іншим представниками культури?
Щодо співпраці з іншими стейкхолдерами, на мою думку, до процесу залучили чудових партнерів. Важливо, що разом із нами в роботі бере участь міська влада. Це означає, що стратегія має шанс отримати підтримку, а не залишиться лише на папері.
Зважаючи на наші гастролі й виступи, ми не можемо контролювати кожен крок. Ми поділилися своїм баченням і тепер сподіваємося, що наші ідеї врахують у фінальному документі.
Щодо взаємодії з іншими культурними закладами, то зараз це більше точкові проєкти, ніж системна робота. Раніше співпрацювали з палацом Потоцьких, «Ваґабундо» і «Промприладом», але наразі нових спільних планів поки немає. Це одна з наших слабких сторін — між культурними процесами бракує координації. Через особливості нашої роботи нам часто складно долучатися до інших подій, які проходять у вечірній час, коли ми зайняті виставами. Але якщо планувати й мати на меті створення синергії, то я вірю, що це має шанс на реалізацію.
Які культурні проєкти сприятимуть промоції міста та підкреслять унікальну ідентичність Франківська?
Однією з наших основних пропозицій було створення «міста-фестивалю», щоби щомісяця в Івано-Франківську проводився певний фестиваль: музичний, театральний, літературний, фестиваль ремесел, навіть шекспірівський, який ми вже організували самостійно, та інші. Це можуть бути окремі тематичні заходи, а якогось разу — великий мультидисциплінарний фестиваль, де об’єднаються найкращі напрацювання з кожного заходу. Це приваблюватиме туристів, а також стимулюватиме бізнес, готелі, заклади харчування.
Цей проєкт охоплює всі сектори культурного життя й розмаїття нашого регіону — від традиційних й автентичних мистецтв (адже наш регіон багатий етнічними групами) до сучасного мистецтва з резиденціями та воркшопами. Ми уявляємо театр як місце, де можуть перетинатися різні жанри мистецтва. Окрім театру, є інші культурні осередки, такі як «Промприлад», палац Потоцьких, філармонія, музеї, «Ваґабундо», які активно працюють.
Івано-Франківськ — європейське місто, але водночас має свою унікальну ідентичність і моральні цінності, які ми не хочемо втрачати. Це наша особливість, яка робить нас цінними та відмінними від інших міст України і Європи.
Наш театр уже багато років привертає увагу глядачів із різних куточків України. Театральний туризм уже існує: туристичні компанії організовують тури в Івано-Франківськ, де основною подією є наші вистави. Люди навіть замовляють готелі заздалегідь, плануючи свої поїздки довкола наших вистав.
Наш репертуар, який ми створювали роками, включає патріотичні теми, нове прочитання гуцульських традицій, світову класику та Шекспіра. Це формує освіченого й вибагливого глядача, який цінує якісний культурний продукт. Ми ростемо як театр, і разом із нами росте наша аудиторія.
Шекспірівський фестиваль є популярною подією, і зараз театри з різних міст ставлять Шекспіра, щоб узяти участь у цьому дійстві. Важливою частиною є також співпраця з іноземними режисерами, це сприяє культурному обміну з іншими країнами.
Яким ви бачите Франківськ через 10 років?
Як представник культурної сфери я бачу Івано-Франківськ містом, де культура має одну з ключових ролей. Це буде сучасне, молодіжне місто. Ми вже неодноразово говорили, що в нас немає такої старовинної архітектури, як у Львові, тому варто робити акцент на інших перевагах. Тут важливу роль відіграє людський фактор.
Крім того, потрібно більше орієнтуватися на майбутнє, адже нам важливо бути сучасними, навіть якщо архітектура не є нашою сильною стороною. Це схоже на складну сцену в п’єсі, де потрібно докласти багатьох зусиль, аби вона виглядала якнайкраще. Можливо, для Івано-Франківська це завдання складніше, але воно того варте, щоби стати лідером.
Серед наших переваг — річки й близькість до Карпат. Я бачу місто як сучасне, екологічне, зелене, культурне, де впроваджуються новітні технології, але зберігається українська національна самобутність, гуцульські й інші місцеві традиції. Це надзвичайно важливо, адже збереження самобутності сьогодні стає глобальним викликом, і Європа повертається до своїх коренів.
