Олександру 33 роки. Він родом з Луганщини. Там працював фельдшером на швидкій допомозі. З початком війни виїхав з окупованої території і пішов воювати добровольцем на фронт. З війни повернувся в нікуди.
З 2017 року Олександр — бездомний. Хоча дім у нього є, повернутися на окуповану Луганщину він не може. Живе на поденні підробітки. У квітні чоловік приїхав у Карпати і захопився горами. Тепер він мандрує з наплічником, спальником та мінімумом речей. Ночує у придорожніх капличках, пастуших колибах. З посуду має металеве горнятко — щоб кип’ятити воду на ватрі, інформує “Громадське”.
Він мріє стати гірським провідником. Але для цього потрібне хороше спорядження і пристойний вигляд, а в Олександра розлазиться по швах наплічник і ледь тримаються купи потріскані черевики.
Та попри непевне становище, він нікого не звинувачує. Має патріотичні погляди. Кілька років тому перейшов на українську. Дивіться історію про ветерана-безхатька, який шукає себе і свій дім у мирному житті.
Детальніше у відео:
