Іван із позивним “Ліс” родом із села Красна Надвірнянського району. Сьогодні він командує ремонтним взводом 102-ї окремої бригади територіальної оборони. До війська чоловік прийшов із досвідом роботи з металом та технікою, а за час служби пройшов шлях від механіка до командира підрозділу.
До повномасштабного вторгнення Іван працював у різних сферах: займався художньою ковкою, встановлював сонячні панелі, ремонтував автомобілі, а згодом обслуговував важку техніку — вантажівки, маніпулятори та екскаватори, повідомляє 102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина.
На початку великої війни чоловік хотів долучитися до війська, однак через стан здоров’я не зміг пройти військово-лікарську комісію.
До Сил оборони приєднався у 2024 році.
У 102-й бригаді спочатку служив механіком, згодом очолив ремонтне відділення, а пізніше став командиром ремонтного взводу. Каже, що військова служба дала можливість застосувати навички, які здобував роками в цивільному житті.
Робота ремонтників часто вимагає витримки та самовідданості. Адже від справності техніки залежить виконання завдань військовими, виїзди на позиції та евакуація.
«Бували такі моменти, що два дні й дві ночі ти в гаражі, аби дотиснути. Бо хлопці сидять і чекають, доки ти доробиш той “Хаммер”. Мотивує те, що інші на тебе надіються. Ти не можеш їх підвести», — розповідає Іван.
Тепер його відповідальність не обмежується ремонтом техніки. Як командир, він також дбає про особовий склад: умови служби, харчування, місце для відпочинку та можливість відновитися після роботи.
За словами військового, не всі, хто приходить у ремонтний підрозділ, мають відповідну фахову підготовку. Проте необхідних навичок можна набути вже під час служби.
«Не всі приходять у ремонтну роту спеціалістами. Але якщо в людини є бажання, то за кілька місяців вона може стати хорошим фахівцем. Головне — бажання вчитися, запитувати, якщо чогось не розумієш, і не боятися роботи», — пояснює «Ліс».
Особливе місце у житті Івана займає сама бригада, адже тут служить не лише він.
Разом із чоловіком до війська долучилися його батько та чоловік сестри. Чимало земляків із рідного села Красна також стали на захист України. На жаль, серед них є й ті, хто загинув за Батьківщину.
«Я у 102-й бригаді не сам. Тут мій батько, рідні та друзі», — каже військовий.
Водночас удома на Івана чекають дружина й діти. Розуміння того, скільки людей залежить від його роботи, додає відповідальності та мотивації.
Тим, хто вагається щодо військової служби, «Ліс» радить не сприймати армію виключно як автомат і окопи. За його словами, Сили оборони потребують людей різних професій — від механіків і водіїв до працівників складів та діловодів.
«Не вмієш воювати — допоможи в тому, що вмієш. Тут є що робити: і техніку ремонтувати, і на складі працювати, і за комп’ютером. Кожен знайде своє місце. Людей не вистачає, потрібні і робочі руки, і розум», — переконаний військовий.
У 102-й окремій бригаді ТрО закликають охочих дізнатися більше про військову службу звертатися до рекрутингового відділення за номером 097-102-7-102. Тут готові відповісти на запитання та допомогти зробити перший крок.
