У понеділок, 31 жовтня, Росія завдала чергового масованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України.
За офіційними даними Генштабу ЗСУ, російські військові випустили понад 50 крилатих ракет, 44 з яких було збито українською системою ППО. Ця ракетна атака принципово відрізнялась від усіх попередніх тим, що цього разу не було застосовано жодної ракети морського базування, пише Правда.іф з посиланням на Obozrevatel.
Цікаво, що це сталося після атаки на стоянку кораблів Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі 29 жовтня, внаслідок якої було пошкоджено щонайменше три військові кораблі: фрегати “Адмірал Макаров” (новий флагман ЧФ РФ) і “Адмірал Григорович”, а також тральник “Іван Голубець”. Перші два є носіями крилатих ракет “Калібр”, які Росія регулярно використовує для обстрілів української території.
Росія офіційно визнала пошкодження лише тральника “Іван Голубець”, тоді як за українськими даними фрегати “Адмірал Макаров” і “Адмірал Григорович” зазнали пошкоджень, не сумісних з їхнім подальшим бойовим чергуванням. Принаймні на період ремонту.
На початку повномасштабної війни у Кремлі не приховували, що Чорноморський флот РФ є ключовим елементом у завоюванні України. Однак досить швидко грамотними діями українських військових його роль було зведено до мінімуму.
Як зменшувався Чорноморський флот РФ
На 24 лютого 2022 року Чорноморський флот РФ налічував 6 дизельно-електричних підводних човнів, 6 великих надводних кораблів (зокрема ракетний крейсер), 36 інших кораблів (серед яких десантні), а також допоміжні судна. Це з урахуванням тих, що під приводом навчань були передислоковані у Чорне море у січні 2022 року зі складу Північного, Балтійського та Тихоокеанського флотів.
Наразі Збройні сили України потопили або серйозно пошкодили 13 російських кораблів, серед яких флагман Чорноморського флоту – ракетний крейсер “Москва”. Крім “Москви” пішли на дно: великий десантний корабель “Саратов”, десантний катер “Серна” й рятівне буксирне судно “Рятувальник Василь Бех”.
Також було серйозно пошкоджено або виведено з ладу два великі десантні кораблі “Цезар Куніков” (повернувся у стрій) і “Новочеркаськ”, судно тилового забезпечення “Всеволод Бобров” і шість патрульних катерів “Раптор”.
Найбільших втрат росіяни зазнали в акваторії острова Зміїний унаслідок роботи українських берегових протикорабельних установок та ударних безпілотників, після чого у червні зробили “жест доброї волі” та відвели свої плавзасоби на безпечну для себе відстань.
Тож ЗСУ відкинули російські кораблі на відстань, яка унеможливлює артилерійський обстріл українського узбережжя і висадження морського десанту.
Після цього роль Чорноморського флоту РФ стала зводитись лише до обстрілів українських міст крилатими ракетами морського базування. Тобто багатофункціональні російські військові кораблі та підводні човни перетворились на дорогезні плавучі пускові установки для ракет.
Великі надводні кораблі
Якщо говорити про великі надводні кораблі-ракетоносці, то це від початку війни були:
– ракетний крейсер “Москва” (одночасний залп 16 крилатих ракет);
– фрегати “Адмірал Макаров”, “Адмірал Григорович” і “Адмірал Ессен” (по 8 крилатих ракет);
– ракетні фрегати “Ладний” і “Допитливий” (по 4 протичовнові ракети).
Як відомо, крейсер “Москва” було потоплено двома ракетами “Нептун” у ніч із 13 на 14 квітня в акваторії острова Зміїний, фрегат “Адмірал Ессен” 3 квітня було пошкоджено ракетою “Нептун” під час оборони Одеси, а фрегати “Адмірал Макаров” і “Адмірал Григорович” було пошкоджено 29 жовтня у Севастополі під час атаки безпілотників “невідомого походження”.
Щодо ракетних фрегатів “Ладний” і “Допитливий”, то про їхню участь у війні станом на сьогодні нічого не відомо, як і невідомо про переобладнання їх ракетами “Калібр” (базове їхнє озброєння – це протичовнові ракети “Раструб-Б” із максимальною дальністю польоту 90 км).
Малі ракетні кораблі
Водночас росіяни стверджують, що носіями крилатих ракет “Калібр” у Чорному морі є низка малих ракетних кораблів (“Вишній Волочок”, “Оріхово-Зуєво”, “Інгушетія” і “Гайворон”), кожен з яких має пускову установку з одночасним залпом на 8 крилатих ракет. Однак, попри те, що всі вони базуються у Севастополі, про їхню участь у війні досі нічого не відомо. Цілком можливо, що вони озброєні “Калібрами” лише на папері.
Патрульні кораблі
Теоретично обладнати установками для запуску крилатих ракет росіяни можуть патрульні кораблі (“Василь Биков”, “Дмитро Рогачов”, “Павло Державін” і “Сергій Котов”). Однак до 24 лютого цього не було зроблено, а зараз, через запроваджені санкції, такий варіант узагалі видається нереальним.
Таким чином можна зробити висновок, що всі надводні носії ракет “Калібр” у Чорному морі, застосування яких було підтверджено під час війни, або потоплені, або виведені з ладу й не можуть використовуватись за призначенням. Принаймні станом на сьогодні.
Підводні човни
Натомість відомо про участь у ракетних обстрілах підводних човнів проєкту 636 “Варшавянка”, яких у Чорноморського флоту аж шість (“Новоросійськ”, “Ростов-на-Дону”, “Старий Оскол”, “Краснодар”, “Великий Новгород” і “Колпіно”). Усі вони, за даними британської розвідки, ще у вересні були передислоковані з Севастополя у Новоросійськ.
Кожен із цих підводних човнів у теорії обладнаний пусковою установкою на 4 крилаті ракети “Калібр”. У теорії, тому що на підводних човнах цього класу передбачено озброєння або морськими торпедами, або крилатими ракетами, а яке саме озброєння стоїть на якому з цих човнів – достеменно невідомо.
Натомість станом на сьогодні відомо про щонайменше один випадок використання підводних човнів для пусків ракет “Калібр” (29 квітня), і той – лише зі слів міністерства оборони РФ. Щоправда, це пов’язано з тим, що Україна наразі не має обладнання, яке дозволяє виявляти пуски ракет із глибини понад 50 метрів. Тобто насправді підводних пусків могло бути більше.
Водночас той факт, що підводні човни не були залучені під час останнього масованого обстрілу 31 жовтня, дозволяє припустити, що у росіян не все гаразд із підводними ракетоносцями. Тут можна згадати, як ще в липні російські мілітарні блогери помітили, що для пуску з кораблів ЧФ РФ використовуються крилаті ракети, призначені для використання з підводних човнів. Це може свідчити як про брак корабельних “Калібрів”, так і про проблеми з їхнім запуском із підводних човнів.
Підсумовуючи вищенаписане, можна констатувати, що всього за 9 місяців війни Збройні сили України перетворили колись могутній Чорноморський флот Російської Федерації на банальну флотилію берегової охорони. І зараз у Кремлі вже думають не про те, як будуть захоплювати Україну за допомогою флоту, а про те, як узагалі зберегти цей флот.
Остання заява президента РФ Володимира Путіна, у якій він пропонує відновити участь Росії у “зерновій ініціативі” в обмін на гарантії безпеки Чорноморського флоту, підтверджує це, як ніщо інше.
