Під час теперішніх відключень електроенергії саме час згадати про те, як і коли мешканці нашого міста “побачили світло”.
На початку 19 ст., коли місто ще не мало вуличного освітлення, а в оселях по вечорах запалювали свічки, на роботу виходив нічний сторож Войцех. Саме для профілактики пожеж і крадіжок магістрат утримував нічного сторожа, який за 30 років старанної роботи став легендарною особистістю тогочасного міста. Обходячи місто з ліхтарем Войцех голосно виспівував пісеньку, яка починалась словами: “Гей, панове-господарі, вже десята на дзигарі…” (із досліджень Михайла Головатого), пише Правда.іф з посиланням на Туристично-інформаційний центр Івано-Франківськ.
Перші вуличні ліхтарі були масляні і гасові, які ліхтарники запалювали ввечері, а гасили пізно вночі.
У 1873 р. збудували міський газозавод і місто поступово почало переходити на газове освітлення. Першим газифікованим приміщенням стала міська Ратуша. Газовими ліхтарями освітили і головну алею щойно заснованого міського парку, а у 1903 р. місто повністю перейшло на газове освітлення (швидше за Львів і Краків).
13 січня 1897 р. у місті вперше спалахнули, звичні нам, електричні ліхтарі (підсвітили залізничний вокзал). В листопаді 1913 р. у с. Вовчинці приземлилася повітряна куля з двома мандрівниками з Парижа. Під Станиславовом французи побачили густий туман, подумали, що наближаються до моря, і спустилися на землю. Головними винуватцями такої дезорієнтації стали… електричні лампи на вокзалі, які французи сприйняли за морські маяки… (із досліджень Олени Бучик).
На розі вулиць Січових Стрільців і Чорновола зберігся найдавніший електричний стовп міста.
