26-річний Олег на позивний Фокс на фронті відсвяткував два свої дні народження. До повномасштабного вторгнення він працював у кол-центрі.
В армії чоловік не служив, однак попри відсутність бойового досвіду одним з перших став на захист країни. З 11 березня 2022 року Фокс воює у складі 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини. Зараз боєць — командир першого взводу та старший офіцер мінометної батареї.
Про свій шлях у війську та найважче на війні Фокс розповів Суспільному, передає Правда.іф.
24 лютого 2022 року Олег працював в нічну зміну в кол-центрі. Свою роботу, пригадує, повинен був завершити о 7:00, а приблизно о 5:00 росіяни почали обстрілювати Івано-Франківськ. Вже 8 березня чоловік проходив військово-лікарську комісію.
Фокс та його побратими. Фото: з архіву Фокса
“Татові сказав і попросив, щоб мамі поки ще не говорив. Розповідав йому, що ми десь їдемо на полігони, спершу будемо вчитися, а далі побачимо. Певна річ, тато розказав бабусі та дідусеві, а вони — мамі. На половині дороги вона вся в сльозах телефонує: “Де ти їдеш? Куди тебе забирають?” — пригадує військовослужбовець.
Командир мінометного взводу 102 бригади на позивний Фокс. Фото: з архіву Фокса
Після першого “прильоту” Фокс усвідомив, що він — на війні. Боєць каже: прилетіло недалеко, але вже тоді він зрозумів, де перебуває.
Боєць 102 бригади на псевдо Фокс. Фото: з архіву Фокса
Свій шлях у Збройних силах України боєць розпочав як солдат. Після навчань в Одесі він став командиром взводу та отримав звання старшого офіцера мінометної батареї.
“Оскільки я мав звання солдата, то мене поставили на номери обслуги. Але з перших днів, коли почалися бойові виїзди, я їхав і як навідник, і як командир гармат”, — розповідає Фокс.
Фокс їздив на бойові виїзди і як навідник, і як командир гармат. Фото: з архіву Фокса
Боєць разом з побратимами відповідає за вогневе ураження російських військових. Він коригує вогонь. Спершу Фокс вивчає місцевість та розташування позицій росіян, проводить розрахунки, а далі через рацію передає інформацію своєму підрозділу.
“Я якраз чергував на штабі, коригував вогонь. І тоді ми підірвали склад з протитанковими мінами в посадці. Шикарно просто: пушка, бомба, ракета, вирва. Десь хвилин, може, через п’ять чи десять “орки” так і побігли. Почали тікати. Там ще хлопці догнали їх FPV-дронами й взагалі краса”, — пригадує старший офіцер.
Фокс та його побратими. Фото: з архіву Фокса
Фокс каже: у мінометній батареї знайшов себе. Утім, зізнається, щоразу відчуває, як збільшується відповідальність за своє життя та життя побратимів.
“Коли кажуть, що треба кудись нанести вогневе ураження, ти повинен спочатку оцінити ситуацію. Маєш знати, чи не висить ніякий ворожий дрон, для того, щоб розуміти, чи можна вивести хлопців з ями до міномета. І точно так само слід розуміти ситуацію по обстрілах навколо. Потрібно впевнитися, чи можна зараз хлопцям дати добро йти стріляти, чи краще їх потримати”, — пояснює Фокс.
Зі слів бійця, найважче для нього зараз — це бачити в соцмережах, як український народ хочуть розділити.
“Складно, коли починаєш думати, що буде потім, що буде після. Виходячи з відео у TikTok чи Instagram, які я, слава Богу, видалив, починається цей розбрат щодо “западенців” і “східняків”. Це дратує дуже сильно”, — каже Фокс.
Військовий на позивний Фокс. Фото: з архіву Фокса
