Село Яворів на Гуцульщині не дарма називають столицею ліжникарства. Тут практично у кожній господі виготовляють ці унікальні карпатські покривала.
Кажуть, що у справжнього ліжника особлива енергетика. Яка передає силу гір і тепло рук майстрині.
Як розповіла кореспондентці Бліц-Інфо майстриня Світлана Павлюк, щоб зробити ліжник, треба пройти 14 етапів, від вирощування овечки до готового виробу, який ми звикли бачити.
«В нас на Косівщині багато овець немає, тому ми купуємо вовну на Закарпатті і Буковині. Овеча вовна проходить декілька етапів очищення та підготовки, після чого з неї виготовляють пряжу. Два етапи є механізовані, всі інші – ручна праця. В нас в селі одна родина купила велику електричну “граблю” (чесалку) і люди приносять до них вовну на розчісування. Якщо вручну за день можна було розчесати 10 кілограмів, то зараз до 300. Також вони мають автоматичну прялку»,- каже майстриня.
Світлана Павлюк каже, що якщо самій все робити, як у давнину, то на цьому не заробиш багато. Адже кожен етап займає дуже багато часу і це просто не вигідно.
«Коли я була молода, думала що зробити, аби більше заробити грошей. Найважливіше для мене було не залишати дітей, не виїздити за кордон, а мати свою справу вдома. Ми вирішили зробити валило. Адже після повені в селі з восьми валил залишилося два і їх не вистачало. Майстрині робили ліжники, але не мали де їх поваляти. Коли ми зробили валило, то почали заробляти, адже люди приносили ліжники на валяння. Плюс з’явилися туристи, яким було цікаво на цей процес глянути. Це ручна робота, але якщо добре подумати і організувати все, то можна мати стабільний заробіток»,- пояснює жінка.
У самій майстерні затишна і приємна атмосфера. Повсюди стоїть пряжа, готові ліжники, заготовки. Але в центрі всього – давній верстат на якому виготовляють ліжники.
«З цього кужілю може вийти 10 гушечок – це такі спеціально складені мотки вовняних ниток. Коли я хочу робити ліжник, то планую скільки мені потрібно ниток. Якщо людина цілий день буде робити, то зможе заготовити нитки на один ліжник. Основа ліжника, також тонка шерстяна нитка. На один ліжник треба 1000 метрів такої основи. Це теж треба витратити один день на заготовку. Зараз майже ніхто не робить це вручну. Ми ходимо до родини, яка має автоматичну чесалку і прялку та купуємо в них готову пряжу»,- розповідає пані Світлана.
Далі майстриня показує великий верстат. На ньому натягнуті два ряди ниток основи. Світлана Павлюк пояснює, щоб почати ткати, кожну нитку основи натягують на верстат. Це доволі довга і клопітка робота. Одна нитка основи йде вверх, а одна – вниз.
Між них майстриня протягує вовняні нитки. Потім – кількома різкими рухами лядою нитку туго збиває. Опісля натискає педаль і ряди з нитками міняються місцями. І можна робити новий ряд ліжника. Традиційний гуцульський візерунок – це ромби. Щоб він вдався, майстрині треба добре прорахувати нитки, зробити схему.
Пані Світлана наголошує, що ліжник завжди треба робити більшим, адже під час валяння він збігається. Якщо людина, наприклад хоче ліжник 140 на 200 см, то треба на верстаті зробити 180 на 240 см.
Готові ліжники миють та ретельно очищають у валилі – спеціально обладнаному місці, де під тиском води вони крутяться кілька годин.
«Як би ми не мили вовну, не можемо її ідеально чисто вимити. Тому, щоб ліжник був добрий і чистий вкінці його треба прати у валилі. Валило – це як пральна машина. Тільки на відміну від машинки, тут немає визначеного часу прання. Все залежить від температури води. Наприклад, коли восени прохолодно – 4 години треба прати, коли є сонечко 3 години. Взимку 12-24 години. Влітку можна і за годину випрати. Але тут треба уважно стежити, адже якщо витягнути запізно, то він занадто збіжиться»,- каже майстриня.
На завершення пані Світлана розповідає, що іноземці дуже цінують ручні вироби і готові їх купувати за високу ціну.
«Коли туристи-іноземці почули ціни на ліжники, то сказали, що це дуже дешево і скупили майже все. Одна людина порадила нам, як продавати ліжники за кордоном. Ми створили свій онлайн-магазин на одній з платформ і тепер частину виробів продаємо за кордоном»- каже майстриня.
