Від 24 лютого Івано-Франківська область прийняла 140 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Хтось знайшов прихисток у родичів, хтось орендує помешкання, а декому доводиться жити в соціальних закладах – гуртожитках, школах, садках, пише Правда.іф з посиланням на Репортер.
Альтернатива школам
Загалом за час повномасштабної війни в області облаштували 42 тисячі додаткових ліжко-місць.
Створювати ліжко-місця нам допомагають міжнародні партнери, – розповідає голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук. – Де було потрібно, робили ремонти і, звісно ж, забезпечували побутовою технікою – холодильниками, пральними машинами, мікрохвильовими печами. Також закуповували ліжка, матраци, розкладачки. Адже всі ці заклади не були готові до прийняття такої кількості людей.
Зокрема у прикарпатських закладах освіти на сьогодні живуть 1811 людей. Переселити їх – нині в пріоритеті влади, адже навчальний рік планують розпочати в офлайн-режимі.
З 68 закладів, в яких сьогодні проживають люди, 62 точно будуть задіяні в навчальному процесі. Тому нам конче треба переселити до 1 вересня 1568 людей, – говорить Світлана Онищук. – Альтернатива є. Ми створили базу закладів обласного підпорядкування, де зараз за кошти донорів проводяться ремонти. Десь міняють вікна, двері, дах. А десь – ремонтують комунікації. Є донори, які дають нам меблі та побутову техніку. Єдине, на сьогодні в нас гостро стоїть питання по Тисмениці та Ямниці. Там із соціальних об’єктів потрібно забрати 71 та 44 людини відповідно. Та ми над цим працюємо.

Насправді, каже Онищук, це дуже складний процес. Насамперед у кожен заклад їде комісія з ОВА, яка оцінює масштаби робіт – що треба відремонтувати, а що закупити. Далі донори в кілька етапів проводять свої розрахунки та після цього визначають, чим вони можуть допомогти. Тож буває, що з одним об’єктом допомагають три-чотири донори.
У жовтні ми чекаємо на другу хвилю евакуації, – розповідає голова ОВА. – Попередньо готуємось прийняти 50 тисяч людей, але скільки приїде, ми не знаємо. Наприклад, нещодавно без попередження до нас приїхав евакуаційний потяг і привіз 78 паліативних хворих. Ми розмістили цих людей у наших медичних закладах та надаємо їм необхідну допомогу. Але ми не можемо спрогнозувати, скільки ще таких евакуаційних потягів до нас приїде.
Ми також зі сходу
З перших днів повномасштабної війни прихистки для переселенців також допомагає облаштовувати громадська організація СТАН. На сьогодні волонтери отримали з-за кордону та роздали гуманітарної допомоги на понад 2,5 млн грн, допомогли з житлом майже тисячі людей.
Частина людей в нашій організації – це також внутрішньо переміщені особи, які переїхали в Івано-Франківськ у 2014 році, – розповідає операційна менеджерка СТАНу Марія Келій. – Тобто, ми також зі сходу і маємо досвід переміщення. Коли почалася повномасштабна війна, ми прекрасно розуміли, що найперше потрібно дати людям прихисток. Команда вирішила, що спершу допомагатиме з розміщенням, а потім – з інтеграцією людей у суспільство. Власне тому ми почали підтримувати ініціативи, які облаштовували шелтери. Хочемо, аби ті, хто евакуюється із зони бойових дій, почувалися тут комфортно та в безпеці.

Спершу працювали за так званим принципом теплих контактів. Тобто по допомогу зверталася дружня організація, яка приймала переселенців, і СТАН допомагав. Найчастіше закупляли техніку, ліжка, матраци. Зараз же допомагають конкретним ініціативам.
Ми працюємо з різними шелтерами. Є в нас об’єкти, які підпорядковуються місцевій владі, а є простори в приватному секторі, – говорить Марія Келій. – Наприклад, в Надвірну ми спершу передавали продукти та індивідуальні гігієнічні набори, а волонтери на місці вже розподіляли допомогу між ВПО. На сьогодні ми починаємо підтримувати їх комплексно. Річ в тім, що частина людей досі живе у школі, і цим людям немає куди повертатися. Місто планує їх переселити в окремий об’єкт, а ми, своєю чергою, даємо гроші, аби зробити там ремонт.
До речі, гуманітарну допомогу отримують всі, не залежно від того, живуть вони на базі соціального об’єкта чи в прихистку, який облаштувала приватна особа.
Уряд має план
Нещодавно заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко анонсував будівництво багатоквартирних будинків для розміщення ВПО в рамках програми відбудови України – Fast recovery plan.
Це має бути комфортне житло, де неподалік є школа, паркінги, – повідомив Тимошенко у своєму Telegram-коналі.

За його словами, спорудження таких будинків займатиме лише п’ять-шість місяців і буде відносно недорогим – приблизно $700 за м2 у квартирі з меблями. Він також додав, що відповідні майданчики із підведеними комунікаціями вже обрали.
Тимчасово переміщені особи зможуть жити в цих квартирах, доки їхні регіони не будуть деокуповані. А коли вони повернуться до своїх власних будинків, ці приміщення будуть передавати українським військовим, правоохоронцям та медикам, які потребують житла, – розповів заступник керівника Офісу президента.
Окрім того, днями Кирило Тимошенко анонсував запуск онлайн-платформи, де в реальному часі відстежується стан об’єктів, що постраждали від війни в Україні. Адже Fast recovery plan також передбачає відновлення 100% житлового фонду на деокупованих територіях, а ще – частини шкіл, садочків, лікарень та об’єктів ЖКГ. Загалом – понад 38 тисяч об’єктів. Загальна сума реалізації проєкту – $17 млрд.
Авторка: Ірина Гаврилюк