У селі Михальче Городенківської громади, що на Івано-Франківщині, місцеві жителі доглядають за 300-літнім костелом святого Архистратига Михаїла.
Як вдалося врятувати пам’ятку від знищення, читайте у матеріалі Суспільного.
Староста Михальчівського старостинського округу та ініціатор відновлення храму Богдан Пронь каже: до 2023 року храм міг і не зберегтися.
“Вода затікала, тому що перекриття було повністю розбите. Покрівлі, як такої, не було. За радянської окупації у приміщенні храму був розташований шкільний спортзал”, — розповідає Богдан Пронь.
За його словами, перекрити цинковим дахом храм і дзвіницю вдалося у 2015 році коштом польського мецената Яна Кульчика. Це і врятувало пам’ятку від знищення.
“У 2015 році до нас у село заїхав уже покійний депутат Верховної ради Анатолій Матвієнко. Упродовж восьми місяців я звертався до нього, аби він допоміг зберегти костел. Він зв’язався з польським меценатом Яном Кульчиком, який і пожертвував гроші на відновлення храму. Після цього ми врятували костел. І вже майбутнє покоління — діти та внуки — будуть ще бачити цей храм”, — говорить Богдан Пронь.
Роботи розпочалися у червні 2015 року. За цей час завезли всі матеріали та найняли бригаду. На перекриття пам’ятки витратили 580 тис. грн, дзвіниці — 150 тис. грн. Ремонт завершили 1 вересня 2015 року.
Пізніше майстри потинькували стіни храму, встановили вікна, а коштом місцевого фермера Оганесяна Врежика перемурували паркан.
Староста Михальчівського старостинського округу каже: загалом усі відновлювальні роботи обійшлися у 800 тис. грн. Нині звідси промаркований туристичний маршрут до Дністровського каньйону.
“Ми постійно косимо на цій території. Всередині храму постійно прибираємо, вивозимо сміття”, — розповідає Богдан Пронь.
За його словами, костел святого Архистратига Михаїла звели у 1721 році за гроші львівського єпископа і власника тоді ще містечка Михальче — Яна Скарбека. У 1944 році храм закрили, а згодом розграбували. Всередині зберігся родинний герб Яна Скарбека, а в арковій дзвіниці — скульптура святого Яна Непомуцького.
Храм зведений у класичному бароковому стилі. Архітектор Ігор Панчишин каже: тим, як місцевим вдалося врятувати пам’ятку, можна лише пишатися.
“Тільки можна привітати й кланятися тим людям, які взялися за цю роботу і зробили все, що необхідно для порятунку пам’ятки. Незалежно, якої вона конфесії чи стилю. Маючи такий фактурний, масштабний об’єкт, вони можуть перспективно шукати партнерів на великі фестивалі, акції. Це — колосальний ресурс”, — розповідає Панчишин.
Зі слів архітектора, для повноцінної реставрації такої споруди потрібно провести історичні дослідження та наукові обстеження. Однак додає: у випадку, коли є загроза повної руйнації костелу, найкращим варіантом є перекриття та укріплення споруди.
“Це дасть можливість протягнути час, зберегти ту фактуру — саму конструкцію костелу — до тих часів, коли можна буде методично взятися за наукове обстеження. Мабуть, тільки так зараз в Україні можна працювати”, — пояснює Ігор Панчишин.
