Сьогодні, 23 червня християни відзначають свято Трійці. Для вірян це одне з найважливіших свят, на рівні з Різдвом та Великоднем. Воно присвячене Пресвятій Трійці: Богу Отцю, Богу Сину та Святому Духу.
Про це повідомляє Правда.іф з посиланням на Інформатор
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Походження свята
Трійця або П’ятдесятниця походить від того, що зішестя Святого Духа на апостолів. Сталося — це в старозавітне свято П’ятидесятниці, встановлене в пам’ять про дарування єврейському народу Закону на горі Синай. Саме того дня апостоли наповнилися Духом Святи і почали говорити різними мовами.
Тим самим цією подією відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три іпостасі Єдиного Бога: Отця, Сина та Святого Духа. Це свято також пов’язують із народженням християнської церкви.
Церковна традиція святкування цього свята давно міцно і нерозривно переплелася з дохристиянськими віруваннями українців.
Одні вважають, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята). Інші вважали, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято.
Треті стверджують, що Христос, в’їжджаючи до Єрусалима на віслючку, обрав собі шлях не по панських килимах, а по бідняцькому зеленому гіллі.
Трійця одне з найколоритніших свят Гуцульщини, тут тісно переплелись язичницькі та християнські традиції.
П’ятницю перед Зеленими святами називають росальною. Це день, коли найбільше ворожать та не бажано ходити біля води, бо мавку зустріти можна.
Субота зветься — Дідівна субота. В цей день жінки печуть кукуци, бабки з сиром і варені єйця і несут їх до церкви аби роздати бідним “за простибіх”.
Також у селах Гуцульщини існував, а може й досі існує, звичай запрошувати бідних людей на обіди “за простибіх”, щоб таким чином допомогти душам померлих родичів досягти Царства Небесного.
В хаті на Зелені свята всьо замаєно гілками вільхи, євора… А ще — гілками затичували город і царинку — аби плюта і град не знищили городину.
В неділю, обов’язково був святковий сніданок, столи застеляли скатертями та викладали найкращі наїдки.
Гуцули на Трійцю зазвичай готують холодець (студінець), бануш, пироги, голубці, терчіник, смажка дзелена, книші, душенина, бабки з сиром, кукуци, струцлі з маком й сушеними сливками.
Що не можна робити на Трійцю
З давніх часів в цей день діяли певні заборони.
- вважається, що в цей день не можна працювати у полі та городі, а також виконувати роботу по дому;
- не можна лаятися, сваритися, поганословити і бажати іншим зла;
- не можна на Трійцю відвідувати цвинтар. В цей день ходять до церкви;
- також у свято не варто купатися.
