Українська освіта — на порозі кардинальних змін та цілковитого перезавантаження. На 27-му році незалежності України профільне міністерство намагається відійти від пережитків радянської системи освіти та починає будувати «Нову українську школу».
З кожним днем освітня реформа стає дедалі ближчою до українських вчителя та учня. Новий навчальний рік з 1 вересня приготував чимало змін першокласникам та їхнім педагогам, адже вони розпочнуть вчитися за новим «Державним стандартом початкової освіти» і випробують на собі всі його плюси та мінуси. А поки майбутні першачки ще лише мріють про школу, в Міністерстві освіти та в регіональних інститутах післядипломної освіти кипить робота з підготовки педагогів до викладання по-новому. Впродовж тижня на базі Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) проходив тренінг «Підготовка тренерів до навчання вчителів «Нової української школи», пише газета Галичина.
Перші результати експерименту
Сьогодні за новим «Державним стандартом початкової освіти» навчаються по два перші класи в 100 школах країни. На Прикарпатті таких чотири: Івано-Франківська ЗШ №9, Калуська ЗШ №11, Ямницький НВК Тисменицького району, Більшівцівська опорна школа. В інституті післядипломної педагогічної освіти задоволені першими результатами пілотних шкіл, котрі з 1 вересня 2017 року випробовують новий стандарт початкової освіти. «Ми проводили опитування вчителів пілотних шкіл. Одна з вчителів написала, що перестала почуватися лектором, а натомість відчула себе членом команди, — каже завідувач лабораторії дошкільної і початкової освіти ОІППО Світлана Юсипчук. — Те, що вчителька «опустилася» до рівня дитини і вважає себе з дітьми однією командою, є дуже важливим. У цьому якраз вбачаю отой перший крок до позитивного результату».
З нового навчального року практика цього освітнього експерименту охопить усі школи. Тож тішить те, що профільне міністерство, перш ніж перейти до впровадження змін, готує і навчає вчителів, котрі невдовзі випробують зміни на практиці. Загалом з 1 вересня 2018-го першими випробують «Нову українську школу» 22 000 українських педагогів, з них понад 1 000 вчителів прикарпатських шкіл. На цьому етапі профільне міністерство готує тренерів — тих, котрі навчатимуть учителів.
— Надзвичайно важливо готувати вчителя до нововведень, — каже вчитель початкових класів Івано-Франківської приватної школи «Перша ластівка», тренер «Нової української школи» Лариса Загрійчук. Із 1 вересня він повинен бути готовим до роботи і змін. Пройшовши навчання, буде знати, як навчати, які методи і форми використовувати в своїй роботі для того, щоб дітям було цікаво і щоб вони із задоволенням ходили до школи.
Найкращі з найкращих
В Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти впродовж тижня навчали тренерів «Нової української школи». Зі 100 охочих обрали 60 осіб, котрі уже з березня ц. р. почнуть передавати свої знання прикарпатським педагогам у 12 локаціях.
Усього на Прикарпатті мають пройти навчання понад 3 000 освітян, серед них — вчителі початкових класів, заступники директорів шкіл тощо. Тобто теоретично 1 вересня зміни навчальних методик та підходів у початковій школі не повинні стати для педагогів несподіванкою.
За словами завідувача лабораторії дошкільної і початкової освіти ОІППО Світлани Юсипчук, всі вчителі, котрі претендували стати тренерами, надсилали до інституту резюме та мотиваційні листи, адже важливо було відібрати вмотивованих педагогів, тих, хто має досвід роботи і прагне змін. Серед тренерів є не лише вчителі загальноосвітніх шкіл, а й викладачі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Коломийського педагогічного коледжу. і це дуже важливо, адже про нові методики викладання майбутні вчителі мали б дізнаватися в студентській аудиторії, а не вже в класі під час роботи з учнями.
Методист лабораторії дошкільної і початкової освіти ОІППО Надія Попович наголошує, що, обираючи тренерів, враховували, чи мають педагоги навички праці з дорослою аудиторією. «Одне — як учитель працює з учнями в школі, а друге — як він зуміє навчити, передати те, що вимагають від сучасного вчителя, тій дорослій аудиторії, де працюватиме тренером», — каже методист.
Особливості педагогічного тренінгу
Учителів, котрі вже незабаром передаватимуть свої знання колегам, навчали четверо сертифікованих тренерів «Нової української школи» — це вчитель початкової освіти Івано-Франківської приватної школи «Перша ластівка» Лариса Загрійчук, доцент кафедри теорії та методики навчання ОІППО Галина Адамович, вчитель початкових класів, заступник директора з виховної роботи Сівко-Войнилівського НВК Калуського району Іванна Валько, вчитель початкових класів Івано-Франківської СШ №5 з поглибленим вивченням німецької мови Юлія Стовпюк.
— Ми працюємо відповідно до типової програми, затвердженої Міністерством освіти і науки, — інформує Галина Адамович. — Під час тренінгів розглянули крізь практичну складову концептуальні документи, концепцію «Нової української школи», проект «Державного стандарту початкової освіти». Тренери опрацьовували документи, виконуючи різні види завдань і вправ, щоби самим заглибитися у зміст документів і змогти донести основні світоглядні ідеї до вчителів. Ще одна важлива складова — це постать учителя як провідника змін, його світоглядні позиції, як він має змінитися. Також навчали як організувати клас, налагодити співпрацю з учнями, розпочати навчання з 1 вересня, як це навчання має бути наближено до дитини і як освітнє середовище має цьому сприяти. Окрім середовища, є ще два важливі напрями, які ми маємо змінити, — це зміст і методики. Середовище, зміст і методики — саме в цих трьох напрямах ми і рухаємося. Багато часу присвятили власне методикам, ознайомили вчителів з методиками критичного мислення, кооперативного навчання, інтегрованим підходом і як інтегрувати навчальні предмети з тим, щоб вийти на інтегровані курси. Також говорили про педагогіку партнерства…
Невід’ємною складовою навчання тренерів «Нової української школи» є дистанційний курс на освітній платформі «EdEra». Адже вміння навчатися онлайн, використовувати інформаційні технології в навчальному процесі необхідні для сучасного вчителя.
Враження з перших уст
За плечима вчителя початкових класів Тлумацької ЗШ Тлумацької ОТГ Галини Чабан — 26 років педагогічного стажу. Освітянка вирішила стати тренером «Нової української школи», адже переконана, що освітні зміни є неминучими, а сучасний вчитель має відповідати часові, в якому живе, та бути готовим до змін, котрі диктує сьогодення. «Взяла на себе відповідальність стати тренером через те, що люблю вчитися і вважаю, що людина живе доти, доки вчиться, — наголосила Г. Чабан. — Хочу самовдосконалюватися, розвиватися, працювати по-новому, експериментувати. Маю деякий досвід, тому що працювала вже із розвивальним навчанням, за «ранковими зустрічами», а тепер хочу побачити, як буде втілюватися в життя концепція «Нової української школи».
Галина Чабан закликає своїх колег не боятися змін, бо, на її думку, саме вони є рушійною силою прогресу. Тим паче, що учні та їхні батьки вже давно готові до тих змін, котрі диктує новий стандарт початкової освіти, адже сучасне покоління вимагає інших підходів у навчанні.
Якою буде нова школа?
Які зміни диктує новий стандарт початкової школи і що в своїй роботі має змінити вчитель? Переконана, відповіді на ці запитання хочуть почути як педагогічна, так і батьківська громади. Тож з цими запитаннями звернулася до освітніх фахівців, котрі про «Нову українську школу» знають не з чуток.
Галина АДАМОВИЧ:
— Зміст «Державного стандарту початкової освіти» є кардинально іншим, аніж попередній. Раніше він випливав із тем, які мають учні засвоїти, тепер тема, зміст предмета відсуваються на другий план, на перший план виходять вміння. Тобто які вміння має бути сформовано в учнів, якщо вони засвоять відповідний зміст навчального матеріалу з тих чи інших предметів. Тому коли дивимося в «Державний стандарт», ми бачимо там такі очікувані результати на кінець другого і четвертого класів: «вмію вибирати книжку для читання», тобто не тільки «читаю стільки-то слів за хвилину», а вмію обирати, виражати своє бажання читати ту чи іншу книжку. Тобто стандарт більше орієнтується на ціннісні ставлення, компетентності та наскрізні вміння. Наша школа орієнтується на такі наскрізні вміння, як творче мислення, творчість, вміння вирішувати проблеми, емоційний інтелект… Це так звані м’які навички, яким в традиційній школі мало приділяють уваги.
«Нова українська школа» — це школа, яка насамперед орієнтована на учня, яка має на меті зробити навчання комфортним, безпечним, таким, яке б приносило задоволення і радість дитині. Думаю, що це найважливіші принципи, які будуть зреалізовані саме в «Новій українській школі».
Світлана ЮСИПЧУК:
— Що таке «Нова українська школа»? Це новий закон, нові підручники і посібники, нові методики, нове середовище і новий вчитель. Тобто педагог має перебудуватися. Дивлячись на «пілотників», бачимо, що вчитель не так навчає, як спрямовує. Діти більше роблять все самостійно та висловлюють свої думки з певних тем. Це також дуже важливо. і педагогу потрібно навчитися дослухатися до кожного конкретного учня, для нього є всі матеріали для підготовки, просто треба «опуститися» до рівня дітей і стати з ними партнером, а не «навчителем». Великий акцент роблять на творчу та самостійну роботу, дитина навіть в першому класі щось шукає, когось опитує. Діти мають можливість застосувати інформаційні технології, висловити свою думку.
Дуже гарно, що весь матеріал подається в тижневому тематичному варіанті. Наприклад, тиждень театру — і всі уроки підпорядковано цій темі. Що це дає? Те, що дитина системно здобуває певні знання та інформацію. і діти розглядають кожну тему з різних позицій, з позиції математики, музики, читання тощо. Це теж дуже позитивно.
Лариса ЗАГРІЙЧУК:
— Новий «Державний стандарт початкової освіти» насамперед змінює підходи, мислення вчителя і дітей, готовність до роботи, співпраці, активізує, розвиває критичне мислення. «Державний стандарт», думаю, готуватиме дітей до того сучасного світу, який їх чекає, щоб вони могли все те, що вивчають, реалізовують, досліджують, втілити в реальному житті.
Вчитель «Нової української школи» має бути відкритим, показувати дуже багато на практиці, бути демократичним, підтримувати учня у всьому для того, щоб він почувався важливим у школі. Також вчитель має бути сучасним, орієнтуватися у всьому, цікавитися новинками і все це втілювати у своїй роботі. інформаційні технології — невід’ємна частина в навчальному процесі, тому що сучасні діти дуже багато знають, користуються різними раджетами, а вчитель не має відставати від дітей, він має йти в ногу з часом, з дітьми.
…Світлана Юсипчук наголошує, що реформування початкової школи є дуже важливим і необхідним, адже учні вже наприкінці першого класу починали не любити школу. Насамперед це наслідок нагромадження великої кількості навчального матеріалу, який не завжди був цікавий сучасним дітям. і найважливіше: учні не розуміли, для чого їм все це вчити і як ці знання вони зможуть застосувати у житті. Перевантажені навчальні програми загнали учнів та вчителів у глухий кут, часу для творчості, як і можливостей для самореалізації та самоствердження, не залишалося, головне було, щоб дитина відтворила вивчене.
Бути чи не бути новій українській школі? Однозначно, бути, і третього тут не дано. Галина Адамович наголошує, що батьки майбутніх першокласників не повинні боятися нового «Державного стандарту початкової школи», а навпаки, мають радіти тому, що навчання в школі, його середовище, зміст та методики будуть орієнтовані на дитину. А щодо вчителів, то, звісно, серед них будуть і ті, котрі не сприймуть тих змін, не захочуть чи не зможуть перебудуватися. Але те, що будь-які зміни супроводжуються спротивом — це радше закономірність, аніж виняток з правила.
Наскільки вдало пройде перезавантаження української школи, покаже час. Наштовхує на позитивні прогнози той факт, що профільне міністерство розуміє, що тих вчителів, котрі першими впроваджуватимуть стандарт початкової освіти, потрібно навчити вчити по-новому.
Перші результати експерименту
Сьогодні за новим «Державним стандартом початкової освіти» навчаються по два перші класи в 100 школах країни. На Прикарпатті таких чотири: Івано-Франківська ЗШ №9, Калуська ЗШ №11, Ямницький НВК Тисменицького району, Більшівцівська опорна школа. В інституті післядипломної педагогічної освіти задоволені першими результатами пілотних шкіл, котрі з 1 вересня 2017 року випробовують новий стандарт початкової освіти. «Ми проводили опитування вчителів пілотних шкіл. Одна з вчителів написала, що перестала почуватися лектором, а натомість відчула себе членом команди, — каже завідувач лабораторії дошкільної і початкової освіти ОІППО Світлана Юсипчук. — Те, що вчителька «опустилася» до рівня дитини і вважає себе з дітьми однією командою, є дуже важливим. У цьому якраз вбачаю отой перший крок до позитивного результату».
З нового навчального року практика цього освітнього експерименту охопить усі школи. Тож тішить те, що профільне міністерство, перш ніж перейти до впровадження змін, готує і навчає вчителів, котрі невдовзі випробують зміни на практиці. Загалом з 1 вересня 2018-го першими випробують «Нову українську школу» 22 000 українських педагогів, з них понад 1 000 вчителів прикарпатських шкіл. На цьому етапі профільне міністерство готує тренерів — тих, котрі навчатимуть учителів.
— Надзвичайно важливо готувати вчителя до нововведень, — каже вчитель початкових класів Івано-Франківської приватної школи «Перша ластівка», тренер «Нової української школи» Лариса Загрійчук. Із 1 вересня він повинен бути готовим до роботи і змін. Пройшовши навчання, буде знати, як навчати, які методи і форми використовувати в своїй роботі для того, щоб дітям було цікаво і щоб вони із задоволенням ходили до школи.
Найкращі з найкращих
В Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти впродовж тижня навчали тренерів «Нової української школи». Зі 100 охочих обрали 60 осіб, котрі уже з березня ц. р. почнуть передавати свої знання прикарпатським педагогам у 12 локаціях.
Усього на Прикарпатті мають пройти навчання понад 3 000 освітян, серед них — вчителі початкових класів, заступники директорів шкіл тощо. Тобто теоретично 1 вересня зміни навчальних методик та підходів у початковій школі не повинні стати для педагогів несподіванкою.
За словами завідувача лабораторії дошкільної і початкової освіти ОІППО Світлани Юсипчук, всі вчителі, котрі претендували стати тренерами, надсилали до інституту резюме та мотиваційні листи, адже важливо було відібрати вмотивованих педагогів, тих, хто має досвід роботи і прагне змін. Серед тренерів є не лише вчителі загальноосвітніх шкіл, а й викладачі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Коломийського педагогічного коледжу. і це дуже важливо, адже про нові методики викладання майбутні вчителі мали б дізнаватися в студентській аудиторії, а не вже в класі під час роботи з учнями.
Методист лабораторії дошкільної і початкової освіти ОІППО Надія Попович наголошує, що, обираючи тренерів, враховували, чи мають педагоги навички праці з дорослою аудиторією. «Одне — як учитель працює з учнями в школі, а друге — як він зуміє навчити, передати те, що вимагають від сучасного вчителя, тій дорослій аудиторії, де працюватиме тренером», — каже методист.
Особливості педагогічного тренінгу
Учителів, котрі вже незабаром передаватимуть свої знання колегам, навчали четверо сертифікованих тренерів «Нової української школи» — це вчитель початкової освіти Івано-Франківської приватної школи «Перша ластівка» Лариса Загрійчук, доцент кафедри теорії та методики навчання ОІППО Галина Адамович, вчитель початкових класів, заступник директора з виховної роботи Сівко-Войнилівського НВК Калуського району Іванна Валько, вчитель початкових класів Івано-Франківської СШ №5 з поглибленим вивченням німецької мови Юлія Стовпюк.
— Ми працюємо відповідно до типової програми, затвердженої Міністерством освіти і науки, — інформує Галина Адамович. — Під час тренінгів розглянули крізь практичну складову концептуальні документи, концепцію «Нової української школи», проект «Державного стандарту початкової освіти». Тренери опрацьовували документи, виконуючи різні види завдань і вправ, щоби самим заглибитися у зміст документів і змогти донести основні світоглядні ідеї до вчителів. Ще одна важлива складова — це постать учителя як провідника змін, його світоглядні позиції, як він має змінитися. Також навчали як організувати клас, налагодити співпрацю з учнями, розпочати навчання з 1 вересня, як це навчання має бути наближено до дитини і як освітнє середовище має цьому сприяти. Окрім середовища, є ще два важливі напрями, які ми маємо змінити, — це зміст і методики. Середовище, зміст і методики — саме в цих трьох напрямах ми і рухаємося. Багато часу присвятили власне методикам, ознайомили вчителів з методиками критичного мислення, кооперативного навчання, інтегрованим підходом і як інтегрувати навчальні предмети з тим, щоб вийти на інтегровані курси. Також говорили про педагогіку партнерства…
Невід’ємною складовою навчання тренерів «Нової української школи» є дистанційний курс на освітній платформі «EdEra». Адже вміння навчатися онлайн, використовувати інформаційні технології в навчальному процесі необхідні для сучасного вчителя.
Враження з перших уст
За плечима вчителя початкових класів Тлумацької ЗШ Тлумацької ОТГ Галини Чабан — 26 років педагогічного стажу. Освітянка вирішила стати тренером «Нової української школи», адже переконана, що освітні зміни є неминучими, а сучасний вчитель має відповідати часові, в якому живе, та бути готовим до змін, котрі диктує сьогодення. «Взяла на себе відповідальність стати тренером через те, що люблю вчитися і вважаю, що людина живе доти, доки вчиться, — наголосила Г. Чабан. — Хочу самовдосконалюватися, розвиватися, працювати по-новому, експериментувати. Маю деякий досвід, тому що працювала вже із розвивальним навчанням, за «ранковими зустрічами», а тепер хочу побачити, як буде втілюватися в життя концепція «Нової української школи».
Галина Чабан закликає своїх колег не боятися змін, бо, на її думку, саме вони є рушійною силою прогресу. Тим паче, що учні та їхні батьки вже давно готові до тих змін, котрі диктує новий стандарт початкової освіти, адже сучасне покоління вимагає інших підходів у навчанні.
Якою буде нова школа?
Які зміни диктує новий стандарт початкової школи і що в своїй роботі має змінити вчитель? Переконана, відповіді на ці запитання хочуть почути як педагогічна, так і батьківська громади. Тож з цими запитаннями звернулася до освітніх фахівців, котрі про «Нову українську школу» знають не з чуток.
Галина АДАМОВИЧ:
— Зміст «Державного стандарту початкової освіти» є кардинально іншим, аніж попередній. Раніше він випливав із тем, які мають учні засвоїти, тепер тема, зміст предмета відсуваються на другий план, на перший план виходять вміння. Тобто які вміння має бути сформовано в учнів, якщо вони засвоять відповідний зміст навчального матеріалу з тих чи інших предметів. Тому коли дивимося в «Державний стандарт», ми бачимо там такі очікувані результати на кінець другого і четвертого класів: «вмію вибирати книжку для читання», тобто не тільки «читаю стільки-то слів за хвилину», а вмію обирати, виражати своє бажання читати ту чи іншу книжку. Тобто стандарт більше орієнтується на ціннісні ставлення, компетентності та наскрізні вміння. Наша школа орієнтується на такі наскрізні вміння, як творче мислення, творчість, вміння вирішувати проблеми, емоційний інтелект… Це так звані м’які навички, яким в традиційній школі мало приділяють уваги.
«Нова українська школа» — це школа, яка насамперед орієнтована на учня, яка має на меті зробити навчання комфортним, безпечним, таким, яке б приносило задоволення і радість дитині. Думаю, що це найважливіші принципи, які будуть зреалізовані саме в «Новій українській школі».
Світлана ЮСИПЧУК:
— Що таке «Нова українська школа»? Це новий закон, нові підручники і посібники, нові методики, нове середовище і новий вчитель. Тобто педагог має перебудуватися. Дивлячись на «пілотників», бачимо, що вчитель не так навчає, як спрямовує. Діти більше роблять все самостійно та висловлюють свої думки з певних тем. Це також дуже важливо. і педагогу потрібно навчитися дослухатися до кожного конкретного учня, для нього є всі матеріали для підготовки, просто треба «опуститися» до рівня дітей і стати з ними партнером, а не «навчителем». Великий акцент роблять на творчу та самостійну роботу, дитина навіть в першому класі щось шукає, когось опитує. Діти мають можливість застосувати інформаційні технології, висловити свою думку.
Дуже гарно, що весь матеріал подається в тижневому тематичному варіанті. Наприклад, тиждень театру — і всі уроки підпорядковано цій темі. Що це дає? Те, що дитина системно здобуває певні знання та інформацію. і діти розглядають кожну тему з різних позицій, з позиції математики, музики, читання тощо. Це теж дуже позитивно.
Лариса ЗАГРІЙЧУК:
— Новий «Державний стандарт початкової освіти» насамперед змінює підходи, мислення вчителя і дітей, готовність до роботи, співпраці, активізує, розвиває критичне мислення. «Державний стандарт», думаю, готуватиме дітей до того сучасного світу, який їх чекає, щоб вони могли все те, що вивчають, реалізовують, досліджують, втілити в реальному житті.
Вчитель «Нової української школи» має бути відкритим, показувати дуже багато на практиці, бути демократичним, підтримувати учня у всьому для того, щоб він почувався важливим у школі. Також вчитель має бути сучасним, орієнтуватися у всьому, цікавитися новинками і все це втілювати у своїй роботі. інформаційні технології — невід’ємна частина в навчальному процесі, тому що сучасні діти дуже багато знають, користуються різними раджетами, а вчитель не має відставати від дітей, він має йти в ногу з часом, з дітьми.
…Світлана Юсипчук наголошує, що реформування початкової школи є дуже важливим і необхідним, адже учні вже наприкінці першого класу починали не любити школу. Насамперед це наслідок нагромадження великої кількості навчального матеріалу, який не завжди був цікавий сучасним дітям. і найважливіше: учні не розуміли, для чого їм все це вчити і як ці знання вони зможуть застосувати у житті. Перевантажені навчальні програми загнали учнів та вчителів у глухий кут, часу для творчості, як і можливостей для самореалізації та самоствердження, не залишалося, головне було, щоб дитина відтворила вивчене.
Бути чи не бути новій українській школі? Однозначно, бути, і третього тут не дано. Галина Адамович наголошує, що батьки майбутніх першокласників не повинні боятися нового «Державного стандарту початкової школи», а навпаки, мають радіти тому, що навчання в школі, його середовище, зміст та методики будуть орієнтовані на дитину. А щодо вчителів, то, звісно, серед них будуть і ті, котрі не сприймуть тих змін, не захочуть чи не зможуть перебудуватися. Але те, що будь-які зміни супроводжуються спротивом — це радше закономірність, аніж виняток з правила.
Наскільки вдало пройде перезавантаження української школи, покаже час. Наштовхує на позитивні прогнози той факт, що профільне міністерство розуміє, що тих вчителів, котрі першими впроваджуватимуть стандарт початкової освіти, потрібно навчити вчити по-новому.
Та як готують цілими днями в голови фашизм втімяшують